|
|
|
СТРАТЕГІЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ В ТВАРИННИЦТВІ
|
05.12.2012 17:31 |
Автор: Дерев’янко Тетяна Олексіївна, аспірант Уманського національного університету садівництва
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Стратегія інноваційного розвитку в галузі тваринництва – це розробка нових напрямків діяльності галузі, пов’язаних з селекційними, техніко-технологічними та організаційними змінами, з використанням інновацій на всіх етапах від виробництва до реалізації та пошуком нових ринків збуту. Закордонний досвід доводить, що пануюче положення в інноваційних процесах великих диверсифікованих сільськогосподарських підприємствах підвищує і надає розвиток малим та середнім сільськогосподарським підприємствам, надає їм переваги, тому що більшість підприємств із-за їх макроекономічних інтересів концентрують свою увагу на великих інвестиційних проектах, відмовляючись від невеликих. Таким чином створюється прошарок, в якому домінують дрібні та середні підприємства (фермери, кооперативи і т.д.). Інновації, які трактуються як ефект запровадження чогось нового, носять особливий та унікальний характер. Адже запровадження нових розробок в одному регіоні можуть не виправдати свій економічний ефект в іншому і бути абсолютно непотрібними [2]. Тому державі для досягнення економічного розвитку та ефективності галузі тваринництва необхідно враховувати регіональні особливості при розробці цільових програм розвитку, наказів, законів тощо. Отже, інновації є основою суспільної довгострокової стратегії та формування внутрішнього ринку на сільськогосподарську продукцію. Інновації сприяють підвищенню конкурентоспроможності товарів, як на внутрішньому так і зовнішніх ринках, а це фактор покращення якісних властивостей товару, забезпечення вимог та потреб споживачів, стабільності на продовольчих ринках, покращення забезпечення країни продуктами харчування вітчизняного виробництва, а також підвищення продовольчої безпеки. Стимулом до інноваційної діяльності мають бути: • наукові досягнення; • розробка нових технологій та дослідних зразків нової продукції; • прогнозування змін кон’юнктури ринку (дослідження попиту та створення пропозиції); • формування на потенційних ринках збуту інноваційної продукції, як внутрішніх, так і зовнішніх. Розроблена стратегія досягне успіху, якщо вона пов’язана з застосуванням інновацій. В основу стратегії поставлено: новизну виробів, поліпшення технології виробництва, економічний ефект та соціальний результат впровадження інноваційного оновлення підприємства. Побудова економічної стратегії інноваційного розвитку підприємства повинна забезпечити організаційні аспекти розробки, обґрунтування, вибору оптимального варіанта інновацій, впровадження в підприємстві й підвищення економічної ефективності, конкурентні переваги, стабільність та інтенсивний тип розвитку [1]. Серед чинників, які посилюють інтерес до інновацій, в загальному виділимо такі: провідна роль наукового підходу, прискорення НТП, підвищення конкурентоспроможності. Проектно-технологічні роботи адаптують інновації до конкретних умов використання, дають змогу підготувати виробництво до використання інновацій. На сьогоднішній день в галузі тваринництва залишається невирішеною і актуальною низка проблемних інноваційних цілей – вдосконалення існуючих та виведення нових високопродуктивних генотипів сільськогосподарських тварин; розроблення нових більш ефективних технологій виробництва продукції тваринництва, систем годівлі тварин; одержання нових знань з фізіолого-біохімічних основ підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин, створення нових вітчизняних порід тварин, які б знайшли широке розповсюдження у агропромисловому виробництві регіонів України та були конкурентоздатними за кордоном.
Список використаної літератури: 1. Кулаєць М.М. Стратегія інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.М. Кулаєць, Л.О. Куцеконь // Економіка АПК. – 2009. – №7. – С.75 – 80. 2. Полбицын С. Инновационное развитие агропромишленной системы // С.Полбицын // АПК: Экономика, управление. – 2003. – №7. – С.39-41.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|