|
|
|
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ
|
09.10.2012 15:27 |
Автор: Бабиніна Світлана Михайлівна, студентка Національного авіаційного університету
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
З кожним роком проблема ефективності використання трудового потенціалу країни набуває все більшого масштабу. Це пов’язано з тим, що з кожним роком спостерігається зростання безробіття та зниження ефективності використання робочої сили. Однією з умов соціально-економічної стабілізації країни є саме формування трудового потенціалу, а його ефективне використання стає основою продуктивності національної економіки, тому проблема ефективності використання трудового потенціалу потребує термінового вирішення. Сучасний економічний словник розглядає трудовий потенціал (країни, регіону, підприємства) як наявні на сьогодні та можливі в майбутньому трудові можливості, що характеризуються кількістю трудового населення, його професійно-освітнім рівнем, іншими кількісними характеристиками. Трудовий потенціал складається з багатьох компонентів, головними з яких є здоров'я, освіта, професіоналізм, моральність, мотивованість, вміння працювати в колективі, творчий потенціал, активність, організованість, ресурси робочого часу та ін. Проблемами розвитку трудового потенціалу України є: - низька якість життя; - недостатнє фінансування трудового розвитку за рахунок усіх джерел (держави, домогосподарств та підприємств); - нераціональна демографічна структура населення, що веде до збільшення питомої ваги осіб у віці 60 років і старше і зменшення питомої ваги осіб у віці молодшому за працездатний; - зменшення кількості народжених у нашій країні та збільшення рівня смертності населення, особливо чоловіків у працездатному віці; - «відтік умів», у зв'язку з низьким рівнем оплати та умовами праці; - масове знецінення освітнього потенціалу. Враховуючи вище наведені проблеми доцільно запровадити використання наступних заходів щодо розвитку трудового потенціалу: 1. Передбачити поступове приведення рівня фінансування витрат на освіту та охорону здоров’я до рівня групи країн з високим рівнем розвитку трудового потенціалу. 2. Розробити цільову програму стимулювання само зайнятості та малого підприємництва для осіб, які повертаються після трудової діяльності за кордоном з метою скорочення масштабів масової трудової міграції за кордон. 3. Запровадити проведення атестації робочих місць з метою виявлення та усунення дії негативних чинників на здоров’я працівників, створення безпечних і здорових умов праці. 4. Стимулювання як державних, так і приватних інвестицій у розвиток людського потенціалу. Отже, головна функція трудового потенціалу — бути джерелом робочої сили, її формування, розподілу і використання, забезпечуючи прогресивний розвиток суспільства. Людський потенціал - це складна багаторівнева категорія, яка спроможна до самовідтворення, проте потребує регулювання з боку держави. Розвиток людського потенціалу є одним з найважливіших стратегічних завдань соціально-економічної політики держави у довгостроковій перспективі, яке вимагає особливої уваги через негативні тенденції, які спостерігаються на сьогоднішній день.
Література: 1. Бражко О.В. Вплив людського потенціалу на соціально-економічний розвиток України/О.В. Бражко//Економіка та держава. – 2009. -№7. С. 97-99. 2. Мороз В.М. Система трудового потенціалу країни: теоретичні основи формування дефініцій/В.М. Мороз // Економіка та держава. – 2009. – №2. – С. 107-109.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|