|
|
|
ПРАВОВА СКЛАДОВА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ
|
09.10.2012 15:00 |
Автор: Кармаліта Марія Володимирівна, кандидат юридичних наук, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету Державної податкової служби України
|
[Секція 6. Податкова система. Бюджетна система. Правові відносини в економічній системі;] |
Існування та розвиток держави, у тому числі реалізація державних програм, невід’ємно пов’язані зі станом державних фінансів. Забезпечення повного надходження доходів є неможливим за відсутності ефективного та раціонального порядку визначення податкового потенціалу регіонів. Наразі нормативно-правове забезпечення визначення податкового потенціалу формується та розвивається в межах Конституції України, Бюджетного кодексу України (БК України), Податкового кодексу України (ПК України), Законів України про державний бюджет, підзаконних, у тому числі відомчих, актів.В Україні відсутня єдина законодавча концепція оцінки податкового потенціалу. Цю проблему висвітлено у працях багатьох науковців.Сучасне законодавство не надає визначення «податкового потенціалу» та чітко не встановлює його складові. Одночасно поняття «податковий потенціал» та окремі його складові зустрічаються у нормативно-правових документах, регуляторних актах та інших документах державного рівня. БК України встановлює загальні принципи побудови бюджетної системи України [1]. Крім того він містить норми, що регулюють порядок формування і склад доходів Державного бюджету України, надходження місцевих бюджетів та визначають засади міжбюджетних відносин.У відповідності до статті 98 глави 16 БК України, що регламентує міжбюджетні трансферти, розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів, визначається на основі формули. Формула розподілу їх обсягу затверджується Кабінетом Міністрів України і має враховувати:1) фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них; 2) кількість населення та кількість споживачів гарантованих послуг; 3) індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району;4) розрахунковий обсяг кошика доходів місцевих бюджетів; 5) коефіцієнт вирівнювання; 6) норматив кількості працівників органів місцевого самоврядування в розрахунку до кількості населення. Згідно зі статтею 101 БК України індекс відносної податкоспроможності відповідного бюджету місцевого самоврядування є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності такого бюджету у порівнянні з середнім показником по зведеному бюджету району у розрахунку на одну людину (на основі даних про фактичне виконання відповідного бюджету місцевого самоврядування за три останні бюджетні періоди з урахуванням положень частини сьомої статті 98 БК України). Тобто, розраховується він з використанням економіко-математичних методів та коригуючих коефіцієнтів. Серед принципів, на яких ґрунтується надання субвенцій на виконання інвестиційних програм (проектів), статтею 105 БК України передбачений принцип збалансованого розвитку - надання державної підтримки територіям з урахуванням їх потенціалу. ПК Українивизначив інструменти підвищення фіскальної ефективності податкової системи та реалізації її стимулюючого потенціалу [3]. У якості позитивних наслідків податкової реформи для України передбачається формування сприятливого фіскального простору та збільшення обсягу коштів, мобілізованих до публічних фондів, передусім за рахунок зменшення обсягу ухиляння від сплати податків, мінімізації оподаткування, активізації роботи з податковою заборгованістю. Вище зазначені нормативно-правові акти регулюють загальні питання, пов’язані з податковими надходженнямиу бюджети, а також з формуванням та реалізацією податкової політики. У розпорядженні Кабінету Міністрів України „Про схвалення Стратегії модернізації системи управління державними фінансами“ від 17.10.2007 року № 888-р зазначається те, щомодернізація системи управління фінансами передбачає удосконалення законодавчої бази, розроблення методології з наступною реалізацією та впровадженням відповідних компонентів інтегрованої інформаційно-аналітичної системи в органах державної влади, що здійснюють управління та регулювання у сфері державних фінансів[4]. Найбільш рішучі заходи у даному напрямку були оприлюднені останніми президентськими посланнями, у яких серед практичних завдань модернізації України на перспективу було названо реформування системи публічних фінансів [5]. Цьому сприятиме нова архітектура фіскального сектору, інституціалізована в рамках ПК України та БК України, що має набувати конкретного вияву в практиках фіскальних органів, місцевого самоврядування, платників податків. До того ж, ПК України визначив інструменти підвищення фіскальної ефективності податкової системи та реалізації її стимулюючого потенціалу. Програма економічних реформ на 2010-2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” в контексті забезпечення соціально-економічного розвитку України та реформування сфери державних фінансів наголошує на необхідності створення сучасних механізмів підвищення ефективності податкової політики, функціонування яких допоможе віднайти додаткове джерело наповнення бюджетів. У контексті реформування податкової системи України та у відповідності до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2012-2014 роки [6] за напрямом „Реформа державних фінансів” набуває пріоритетного значення збільшення надходжень до бюджету за рахунок найповнішого використання та нарощування податкового потенціалу держави, у тому числі легалізації тіньового сектору економіки. Відсутність єдиних критеріїв для визначення поняття „податковий потенціал” та його кількісного виразу не дозволяє у достатній мірі здійснювати аналіз реальних фінансових можливостей регіонів, їх якісне прогнозування та ефективне управління ними. У зарубіжних країнах більшість регіонів мають законодавчо затверджену методику розрахунку податкового потенціалу. Офіційно затверджені методики, розроблені для цієї цілі, мають фіскальний характер. Різноманітні автори наукових досліджень обирають варіативні підходи та відповідно до цього отримують різні за розміром та економічним змістом результати. Податковий потенціал і досі не ствердився як офіційний показник, він відіграє у бюджетному прогнозуванні лише розрахунково-довідкову роль. Податковий потенціал та фактична сума податкових надходжень може суттєво різнитися. За умов визначення бюджетної забезпеченості ця умова має обов’язково враховуватися. Податковий потенціал є оціночною категорією, що вказує на отримання можливого доходу у перспективі. Неправильне використання податкового потенціалу під час визначення фактичних потреб регіону призводить до виділення фінансової допомоги, яка не завжди повністю є виправданою.
Список використаної літератури: 1. Бюджетний кодекс України: від 08.07.2010 р. № 2456-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua 2. Податковий кодекс України : від 02.12.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua 3. Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава: Програма економічних реформ на 2010 – 2014 роки: від 02.06.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://president.gov.ua›docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf 4. Про схвалення Стратегії модернізації системи управління державними фінансами: Розпорядження Кабінету Міністрів України: від 17.10.2007 р. № 888-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/KR070888.html 5. Модернізація України –наш стратегічний вибір: Послання Президента України від 07.04.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua›l_doc2.nsf/link1/U01_11Z.html 6. Про Національний план дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”: Указ Президента України від 12.03.2012 р. № 187/2012 [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua›go/187/2012
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|