|
|
|
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ОБ'ЄКТИ РИНКОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ
| |
| 05.10.2012 10:08 |
|
Автор: Ясенецький Володимир Станіславович, аспірант Національної академії державного управління при Президентові України
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Сучасні дискусії щодо шляхів прискорення економічного зростання, зменшення бідності і покращення якості життя зосереджуються на пошуку шляхів та обґрунтуванні потреби в значному збільшенні обсягів державних інвестицій у розбудову ринкової інфраструктури, зважаючи на її ключове значення для ефективного функціонування ринків. Ринкова інфраструктура є сукупністю інститутів, які забезпечують умови (матеріально-технічні, фінансові, трудові) для відтворювального процесу, розміщення і функціонування господарюючих суб’єктів. Інфраструктура виконує в ринковій економіці важливі функції з розподілу, комунікації, регулювання, обслуговування, забезпечення, відтворення та розміщення виробничих сил.
У науковій літературі наголошується, що саме державні інвестиції в ключові інфраструктурні об’єкти здатні стати поштовхом для економічного розвитку. Загальним аргументом на користь значних обсягів державних витрат на розвиток інфраструктури називається те, що інфраструктурні послуги можуть сприяти економічному зростанню через вплив на продуктивність приватних інвестицій і норму прибутку [1, c. 3]. Розвинена інфраструктура пришвидшує економічне зростання завдяки скороченню виробничих витрат, зменшенню трансакційних витрат, пов’язаних з обігом товарів і послуг.
При державному інвестуванні в інфраструктурні об’єкти постає потреба у визначенні найкращого способу подальшого управління ними та урядового контролю за їх використанням. Проблема пов’язана з тим, що управління об’єктами ринкової інфраструктури зумовлює підвищений комерційний, регуляторний, правовий та політичний інтерес, причинами якого зокрема є такі:
- суперечливість щодо того, який найкращий спосіб управління інститутами ринкової інфраструктури;
- невизначеність щодо того, як здійснюється управління об’єктами ринкової інфраструктури на практиці, навіть серед учасників, що безпосередньо працюють на ринку;
- наявність конфлікту інтересів в управлінні об’єктами ринкової інфраструктури;
- процеси консолідації національних та глобальних інститутів інфраструктури [2].
У західній науковій думці у цьому контексті набула поширення розроблена американським ученим Б.Фрішманном концепція або доктрина життєво важливої інфраструктури (англ. essential facilities doctrine), яка обґрунтовує доцільність забезпечення відкритого, недискримінаційного доступу до певних об’єктів інфраструктури. На сьогодні багато дослідників дотримується позиції, що концепція життєво важливої інфраструктури є одним із втілень основоположного принципу англосаксонського права – забезпечення відкритого доступу до певних ресурсів, активів і майна, які становлять суспільний інтерес [3].
Значні позитивні екстерналії (зовнішні ефекти) роблять відкритий доступ до об’єктів ринкової інфраструктури суспільно бажаним, а інтерналізацію зовнішніх ефектів шляхом надання виключних прав власності – неефективною. Відкритий доступ до інфраструктурних ресурсів підтримує економічний інтерес суспільства до максимізації добробуту, досягнення алокативної ефективності (ефективності в розподілі), а також забезпечення інших соціальних цілей: справедливості, рівності, недискримінації.
З огляду на це, якщо держава інвестує свої кошти в створення високовартісних об’єктів інфраструктури, контроль над ними має залишатись саме за державою, а споживачі інфраструктурних послуг повинні мати рівний доступ до них. У випадках, якщо приватний сектор забезпечує більш ефективний менеджмент створених за державні кошти об’єктів інфраструктури, то економічно доцільно передавати такі об’єкти в управління приватним компаніям на засадах державно-приватного партнерства. При цьому обов’язковим є визначення приватного оператора на конкурентних засадах, чітке визначення прав та зобов’язань сторін, порядку забезпечення доступу до об’єктів інфраструктури, принципів справляння плати за користування інфраструктурними послугами (у разі запровадження принципу платності).
Ефективна та конкурентна ринкова інфраструктура відіграє унікальну роль на ринку інвестиційних капіталів, оскільки забезпечує ефективний розподіл капіталу і підвищення темпів економічного зростання, таким чином, безпосередньо впливає на мільйони інвесторів і тисячі компаній. З огляду на це члени Міжнародної ради асоціацій фондового ринку вважають, що відповідні органи влади мають вживати заходи з метою створення конкурентних умов у цьому сегменті. Якщо така політика не проводиться, відповідні органи влади повинні вжити заходи щодо створення належних управлінських структур і запровадження чітких правил з метою захисту інтересів споживачів, інвесторів і загалом усієї економіки.
Список використаної літератури:
1. Agénor, Pierre-Richard. Public Infrastructure and Growth: New Channels and Policy Implications / Pierre-Richard Agénor, Blanca Moreno-Dodson [Електронний ресурс] // World Bank Policy Research Working Paper 4064, November 2006. – Режим доступу : http://www-wds.worldbank.org/servlet/WDSContentServer/WDSP/IB/2006/11/08/000016406_20061108161655/Rendered/PDF/wps4064.pdf
2. Lee R. Market infrastructure institutions: Definitions and governance matters / Ruben Lee [Електронний ресурс] // Oxford Finance Group, August 2007. – Режим доступу : http://www.mondovisione.com/exchanges/handbook-articles/market-infrastructure-institutions-definitions-andgovernance-matters/
3. Waller Spencer W. The Essential Nature of Infrastructure or The Infrastructural Nature of Essential Facilities [Електронний ресурс] / Spencer Weber Waller, Brett Frischmann, 2006. – 84 р. – Режим доступу : http://works.bepress.com/brett_frischmann/1/
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter