|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 30.05.2012 19:53 |
|
Автор: Чубата Оксана Юріївна, студентка Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
У статті розглянуто сутність та особливості конкурентоспроможності продукції підприємства, а також розкрито модель управління конкурентоспроможністю продукції, основні її складові та структурні елементи.
В статье рассмотрены сущность и особенности конкурентоспособности продукции предприятия, а также раскрыто модель управления конкурентоспособностью продукции, основные ее составляющие и структурные элементы.
The article considers the nature and characteristics of the competitiveness of enterprise and management model revealed competitiveness of products, its main components and structural elements.
Актуальність даної статті полягає в тому, що управління конкурентоспроможністю продукції підприємств на сьогоднішній день відіграє важливу роль в системі управління підприємством. Саме рух концепцій від маркетингового підходу в управлінні до концепції управління конкурентоспроможністю продукції є найактуальнішими для менеджменту підприємства, адже це інтегрований процес, який складається із декількох взаємопов’язаних складових та від якого залежить конкурентоспроможність підприємства. Проте не зважаючи на важливість управління конкурентоспроможністю продукції єдиного підходу визначення та механізму управління не запропоновано й досі.
Метою статті є дослідження особливостей управління конкурентоспроможністю продукції підприємства, а також наведення заходів для підвищення ефективності діяльності підприємства.
Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання:
- розглянути сутність конкурентоспроможності продукції підприємства;
- розкрити модель управління конкурентоспроможністю продукції, основні її складові та структурні елементи.
Об’єктом дослідження є конкурентоспроможність продукції підприємства.
Управління конкурентоспроможністю продукції являє собою сукупність заходів, які здійснюються в процесі розробки, проектування, виробництва, просування, реалізації та післяпродажного обслуговування продукції з метою створення її привабливості для кінцевого споживача та передбачає збалансований вплив на економічні показники діяльності підприємства виходячи з його прибутку [7, с. 29].
Одним з провідних факторів, які формують стійку конкурентну перевагу, є зацікавленість підприємства у продукції, яку воно виробляє.
Модель конкурентоспроможності продукції складається з трьох складових:
1) соціальний аспект задоволення попиту;
2) отримання прибутку та вигоди виробником;
3) отримання прибутку торговими підприємствами.
Така сукупність факторів є стратегічно орієнтуючою, враховуючи при розробці або проектуванні продукту, передусім, норми прибутку та ціну виробу [7, с. 31].
Кінцевою метою всієї роботи підприємства є випуск продукції, яка повністю відповідала б вимогам цільового ринку. Такий результат забезпечує комплексна система управління якістю і конкурентоспроможністю продукції на підприємстві. Тому її розробка, впровадження та функціонування є основаною для випуску високоякісної продукції на підприємстві.
Система управління конкурентоспроможністю охоплює всі види діяльності підприємства, пов’язані зі створенням конкурентних переваг підприємства, робіт, послуг. Проте конкурентні переваги все більше охоплюють систему властивостей, важливих для споживачів та спрямованих на задоволення індивідуальних потреб підприємства [1, с. 132].
Отже, під управлінням конкурентоспроможністю продукції слід розуміти процес ідентифікації, планування, формування, утримання та нагромадження конкурентних переваг продукції з метою підвищення рівня її продукції або втримання на запланованому рівні.
Формування конкурентних переваг – це сукупність процесів, які дозволяють виділити та контролювати відповідно плану утворення конкурентних переваг продукції на кожному етапі створення доданої вартості.
Одним із стратегічних компонентів визначення управління конкурентоспроможністю продукції є політика утримання існуючих та реалізації потенційних конкурентних переваг.
Утримання конкурентних переваг являє собою недопущення міграції цінності, яке на даний момент здійснюється виготовленням удосконаленої продукції, а в перспективі інтенсивнішого залучення у розробці покупця.
Нарощування конкурентних переваг – це кількісне та якісне зростання конкурентних переваг продукту другого порядку порівняно із продуктом першого порядку.
З метою отримання споживачем продукції відповідної якості виробник зобов’язаний здійснювати моніторинг потреб, а з боку підприємства-споживача має вестись потужна пропаганда за критеріями якості сировини. Також не менш вагомим є той факт, що висока якість має відповідати ціні, яка складається за певних ринкових умов [5, с. 98].
Управління конкурентоспроможністю підприємств повинне базуватися на наступному: орієнтація на підвищення ефективності і якості роботи, на досягненні високих кінцевих результатів, випуску продукції високої якості з мінімальними витратами.
Основними методами управління конкурентоспроможністю підприємства є наступні:
- метод підвищення фінансового рейтингу;
- маркетингові методи, що дозволяють провести порівняльний аналіз суб’єктів ринку і прийняти обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на її підвищення, задоволення вимог ринку конкурентоспроможною продукцією і покращення результатів економічної діяльності підприємництва.
Реалізація зазначених методів потребує системи заходів управління, яка складається з окремих напрямків удосконалення господарської діяльності, таких як: вибір конкурентних стратегій розвитку, забезпечення комплексного підходу до процесів управління, удосконалення систем управління персоналом, забезпечення якості та низької собівартості продукції тощо.
Все перелічене опосередковано через фактори позитивно впливає на якість та собівартість продукції у довготривалій перспективі.
На рівні планування стратегічного управління конкурентоспроможністю продукції, передусім, прогнозується вплив створених конкурентних переваг підприємства на формування конкурентних переваг продукції. Також здійснюється планування заходів з сертифікації та заходів з відзнаки якості продукції як такі, що сприяють підвищенню якості на тривалий термін. Діяльність же має бути заснована на основі партнерського маркетингу, маркетингу діалогу, який передбачає залучення до створення продукції споживачів задля недопущення (або прогнозування) міграції цінності [3, с. 144].
Планування конкурентних переваг на рівні управління асортиментом починається з моменту затвердження структури асортименту за ідентифікованими параметрами на встановлений період (рік). Також до цього рівня управління асортиментом належить планування оновлення асортименту, обсягів експорту продукції, структури асортименту за типом поведінки товару з метою встановлення акцентів на продукти, які можуть бути сприйняті як товарний бренд. На етапі формування конкурентних переваг за асортиментом проводиться контроль запланованих заходів, фіксація відхилень та їх, за можливістю, ліквідація.
Значну роль для здійснення контролю відіграє рівень організації та розвитку управлінського обліку.
Управління збутом передбачає отримання таких параметрів продукції, які були запропоновані на стадії її розробки маркетинговим відділом за допомогою:
1) порівняння проміжних результатів за створенням конкурентних переваг продукції із споживчими очікуваннями та кон’юнктурою ринку;
2) визначення ціннісних параметрів з метою активного інформування споживача, такими даними як інноваційність, унікальність, незамінність тощо;
3) дослідження напрямів сервісного обслуговування, варіантів просування товару тощо;
4) планування брендингу, каналів розподілу та збуту [2, с. 207].
Формування конкурентних переваг відділом збуту – це реалізація ідеї бренду, ефективна реклама, реалізація сервісних пропозицій, знижок тощо.
Наведена модель дозволяє менеджменту на всіх наведених етапах, як на оперативному, так і на стратегічному рівнях визначитись із елементами об’єкта, методами та інструментами управління [7, с. 32].
Процес управління конкурентоспроможністю підприємства передбачає здійснення наступних функцій:
– аналіз показників конкурентоспроможності;
– планування, тобто розробка стратегії з метою покращення позиції підприємства на ринку;
– організація заходів щодо реалізації розробленої конкурентної стратегії;
– мотивація персоналу підприємства;
– контроль за виконанням стратегії.
Отже, метою управління конкурентоспроможністю підприємства є забезпечення умов його успішного функціонування в конкурентному середовищі та створення конкурентних переваг стосовно інших підприємств певної галузі усередині країни та за її межами за будь-яких економічних, політичних, соціальних та інших змін у його зовнішньому середовищі.
В результаті проведених досліджень можна зробити висновок про те, що управління конкурентоспроможністю продукції – це процес ідентифікації, планування, формування, утримання та нарощування (нагромадження) конкурентних переваг продукції на кожному етапі створення доданої вартості з метою підвищення рівня конкурентоспроможності продукції або втримання його на запланованому рівні.
Список використаних джерел:
1. Бурцева Т.А. Управление маркетингом: [учебное пособие] / Т.А. Бурцева, В.С. Сизов, О.А. Цень. 2005. – 271 с.
2. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2010. – 329 с.
3. Кныш М. И. Конкурентные стратеги: Учеб. пособие. – СПб.: 2010. – 284 с.
4. Маркетинг: основы теории и практики: [учебник] / В.И. Беляев. – М.: КНОРУС, 2005. – 672 с.
5. Піддубний І. О. Управління конкурентоспроможністю підприємства. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2009. – 264 с.
6. Портер М. Конкуренция: [пер. с англ.] / М. Портер. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2006. – 608 с.
7. Сабецька Г.Р. Рыночная модель конкурентоспособности продукции / Г.Р. Сабецька // Маркетинг. – 2006. – № 1 (86). – С. 29-33.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter