|
|
|
ПЕРСПЕКТИВИ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ
|
25.05.2012 12:53 |
Автор: Борейко Володимир Іванович, доктор економічних наук, професор кафедри фінансів і економіки природокористування Національного університету водного господарства та природокористування
|
[Секція 8. Світова економіка та міжнародні відносини;] |
Важливим показником, який вливає на стабільність функціонування національного господарства кожної країни є позитивний баланс експортно-імпортних операцій. Він засвідчує про високу конкурентноздатність вироблюваної країною продукції на міжнародних ринках та ефективне використання природно-ресурсного потенціалу, яким вона володіє. Найпростіше забезпечувати перевищення експорту над імпортом країнам, в яких наявні багаті запаси мінеральної сировини (нафти, газу, різноманітних руд, дорогоцінних алмазів, деревини та ін.). Однак, відомі країни (Японія, Німеччина, Фінляндія та ін.), які, не володіючи значними запасами корисних копалин, мають позитивне сальдо свого торгівельного балансу. Що ж до нашої країни, то тут з 2006 року спостерігається від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу (табл. 1). При чому, пояснюється воно зростанням цін на імпортований Україною природний газ. Проте, найбільше значення від’ємного сальдо зовнішньоекономічної діяльності України було зафіксовано в 2008 році. В наступні роки цей показник, незважаючи на фінансово-економічну кризу, значно зменшився, що було зумовлено зниження обсягу імпортних закупівель.
Однак, досягти позитивного експортно-імпортного балансу зовнішньої торгівлі Україні в 2009–2010 роках не вдалося через значне зменшення обсягів експортних операцій. Так, наприклад, в 2009 році український експорт порівняно з попереднім роком зменшився на 37,4 %. У вітчизняній економічній літературі зменшення експорту у 2009 році, як правило, пояснюється зниженням попиту на міжнародних ринках на українську металургійну та хімічну продукцію. Дійсно, проведений аналіз показує, що загальний обсяг експорту України в значній мірі залежить від обсягу експортованої металопродукції та, в меншій мірі, – хімічної продукції. Тому, зменшення в 2009 році обсягу експорту металопродукції на 14,8 млрд. дол., або в 2,2 рази порівняно з попереднім роком, було однією із основних причин зменшення його загального обсягу на 27,3 млрд. дол. (табл. 2).
Проте, як видно, частка металопродукції в зменшенні експорту в 2009 році порівняно з попереднім роком складає тільки 54,2 %, ще 9,3 % припадає на зменшення експорту хімічної продукції. Однак, близько 40 % припадає на зменшення експорту іншої продукції, для чого не було видимих причин. Так, за цей період відбулося зменшення експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки на 1,3, продукції легкої промисловості – на 0,5, деревини, маси та виробів з деревини – на 0,2, мінеральної продукції – на 3,1, транспортних засобів – на 2,4, машин та механізмів – на 1,3 млрд. грн. Якби зменшення експорту цих видів продукції не відбулося Україна в 2009 році мала б позитивне сальдо зовнішньо-торгівельного балансу. Тому, з врахуванням нестабільності попиту на міжнародних ринках на металургійну і хімічну продукцію, Україні, для забезпечення позитивного сальдо зовнішньої торгівлі, необхідно зосередитися на збільшенні експорту зазначеної продукції. При цьому, в першу чергу, необхідно використати можливості аграрного комплексу країни та машинобудівної галузі, які випускають продукцію з більшим ступенем переробки ніж металургійний комплекс. Слід, також, враховувати, що промислово-розвинуті країни, не багаті на мінеральні ресурси, вийшли на провідні позиції в світі саме завдяки експорту високотехнологічної, з високим ступенем переробки, машинобудівної продукції. Що ж до експорту продукції хімічної галузі, то, з врахуванням обсягу, використовуваного нею природного газу, який Україна імпортує, його, на нашу думку, необхідно зменшувати. При чому, до зменшення імпорту газу необхідно вдатися і іншим галузям, оскільки, його частка разом з іншою мінеральною продукцією в імпорті товарів Україною складає близько 35 % і здійснює негативний вплив на сальдо зовнішньо-торгівельного балансу нашої країни. Як негатив в структурі міжнародної торгівлі нашої країни необхідно відмітити, що протягом 2006–2011 років її імпорт продукції легкої промисловості перевищував експорт. При чому, протягом досліджуваного періоду ця різниця постійно зростала і у 2010 році Україна імпортувала товарів легкої галузі в 2,5 рази більше ніж експортувала. Крім того, володіючи найбагатшими в світі ґрунтами, вона щорічно імпортувала сільськогосподарсько продукції в середньому на 5 млрд. дол. США. Також, в ці роки Україна кожного року більше імпортувала, ніж експортувала механічного обладнання, машин та механізмів, електро-обладнання, транспортних засобів та шляхового обладнання (табл. 3).
Узагальнюючи результати проведеного дослідження, слід зробити висновок, що орієнтація України на експорт металургійної та хімічної продукції, значна залежність від імпорту мінеральних ресурсів та не використання можливостей для експорту сільськогосподарської продукції, товарів легкої промисловості, машин, механізмів та транспортних засобів закладає негативні тенденції для сальдо її зовнішньо-торгівельного балансу. Тому, для виправлення зазначеної ситуації Україні необхідно забезпечити переорієнтацію на галузі економіки, пов’язані з аграрним сектором та харчовою промисловістю, і на сектори машинобудування, що працюють на задоволення зовнішнього попиту [2, c. 22].
Список використаної літератур: 1. Статистичний щорічник України за 2010 рік [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua 2. Геєць. В. Макроекономічна оцінка грошово-кредитної та валютно-курсової політики України до і під час фінансової кризи / В. Геєць // Економіка України. – 2009. – № 2. – С. 5–23.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|