|
|
|
ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
|
23.05.2012 11:21 |
Автор: Румянцев Сергій Максимович, магістрант Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Економічний ефект логістики як новітнього науково-практичного напрямку визначається, насамперед, такими чинниками, як зменшення запасів на усьому шляху руху товарного потоку та відповідних витрат на складування й зберігання товарів і скорочення часу проходження товару логістичними комунікаціями (та відповідних транспортних витрат). Застосування логістичного підходу в управлінні підприємством забезпечує рух продукту або послуги визначеної якості та кількості на певний час у певне місце для конкретного споживача за певних (мінімально можливих) витрат [1, с. 219]. Функція планування логістики є систематичним прийняттям управлінських рішень стосовно фізичного переміщення продукції з можливою передачею власності на продукцію від виробника до споживача, включаючи транспортування, зберігання та укладання угод [2]. Інші автори вважають, що планування логістики – це: впорядкований, грунтований на переробці логістичної інформації процес розробки логістичного проекту, який визначає параметри для досягнення мети у майбутньому; формування управлінських рішень на базі системної підготовки прийняття рішень із визначення майбутніх подій в галузі логістичної діяльності; процес мислення та прийняття такого логістичного рішення, яке виробляється у часі раніше настання події; системно-методичний процес пізнання і вирішення проблем майбутнього [3]. Однак, на сучасному етапі господарювання вітчизняних підприємств практично відсутнє довготермінове матеріально-технічне планування, оскільки падають обсяги виробництва, знижується платоспроможний попит, мають місце труднощі у збуті вітчизняної продукції, рух матеріальних потоків не супроводжується відповідними грошовими засобами у безготівковому обороті, велику частку займають бартерні операції. Для підприємств важливим постало завдання – виживання. Сьогодні, на підприємствах мало уваги надається плануванню. Це обумовлено такими причинами: відсутністю належного персоналу відповідної кваліфікації, у тому числі фахівця – логістика; важкістю внутрішньофірмового планування в умовах ринкової нестабільності; відсутністю обґрунтованих рекомендацій із методики розробки планів підприємства [4]. Тому назріла необхідність у розробці концепції планування. Особливо це стосується великих підприємств. Необхідність складання планів пов’язана із невизначеністю законодавчої бази, економічною ситуацією в країні. Крім цього, планування відіграє координуючу роль, оскільки будь-які неузгодженності та розбіжності у діяльності підприємства потребують фінансових витрат на його усунення. При вивченні системи планування не можна не відзначити тісний взаємозв’язок її із системою контролю. Не зважаючи на те, що планування і контроль – це дві різні функції управління, окреме існування кожної з них у господарській діяльності неможливе, оскільки вони доповнюють одна одну та обумовлюють взаємну. А тому оцінка досягнення цілей, які поставлені перед кожним підприємством у рамках планування стає неможливою без проведення контролю. Головне завдання контролю – постійно забезпечувати необхідний рівень якості, зафіксований у нормативних документах, через безпосередню перевірку кожного виробу й цілеспрямований вплив на умови й чинники, що забезпечують таку якість [42, с. 365 – 366]. Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, інформації, персоналу) зумовлюється тим, що їх якість визначає конкуренто-спроможність готового продукту праці. Використання у виробничому процесі навіть невеликої частини ресурсів незадовільної якості може призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресурсів. Контроль виробничої системи (підприємства та його підрозділів) запобігає потраплянню бракованої продукції споживачеві або передачі на наступні технологічні фази (стадії) з усіма негативними наслідками цього. Такий контроль уможливлює також постійне інформування керівництва про рівень виконання виробничих завдань та досягнуті економічні результати виробництва. На основі вищесказаного визначимо завдання системи контролю в управлінні підприємством: по-перше, контроль допомагає своєчасно виявити помилки, похибки та прийняти необхідні заходи для їх усунення; по-друге, із допомогою контролю наперед відшуковуються ті фактори, які можуть вплинути на його розвиток і функціонування, а також своєчасно відреагувати на них; по-третє, результати контролю є основною оцінкою роботи підприємства та його персоналу, ефективності та надійності системи управління. Отже, із даного дослідження випливає, що адаптивність роботи логістичної системи, а врешті – решт і всього управління, буде працювати тільки тоді ефективно, коли усі управлінські функції виконуватимуться сукупно як цілісний механізм.
Список використаних джерел: 1. Крикавський Є. Логістика підприємства: Навч. Посібник. – Львів.: ДУ “Львівська політехніка”, 2011. - 160 с. 2. Николайчук В.Е. Логистика в сфере распределения. – СПб: Питер. 2010. – 160 с. 3. Сіренко І.В. Теоретичні аспекти виробничої логістики. – К.: Науковий світ, 2009. – 27 с. 4. Sommerer Gerhard: Unternehmenslogistik, Manuskriptruck, 2010. - P. 15 – 19.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|