|
|
|
ВЕНЧУРНЕ ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
|
23.05.2012 10:59 |
Автор: Смеречинська Наталія Михайлівна, студентка Буковинського державного фінансово-економічного університету
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Роль і положення держави в системі міжнародних відносин, ступінь її економічної безпеки значною мірою визначаються ефективністю інноваційної політики, тому однією із задач, що гостро стоїть на сьогоднішній день перед українським суспільством та державою, є розвиток інноваційної діяльності у всіх сферах суспільного життя. Для розробки та впровадження інновацій потрібні досить великі кошти, тому доцільно використовувати нові механізми залучення коштів в інноваційну сферу, серед яких важливу роль відіграє інвестування за допомогою венчурного капіталу. Венчурне інвестування в Україні за умов ефективного його запровадження здатне стимулювати розвиток виробництва високотехнологічних товарів, а також надати імпульс для розвитку науки, техніки, економіки загалом. Оскільки Україна на сьогодні має досить невеликий об’єм венчурного інвестування, вивчення політики іноземних держав є актуальною задачею для стимулювання надходження капіталу в наукоємні малі підприємства, які є основою для венчурного інвестора [3]. Існує цілий низка досліджень, які базуються на визначенні та аналізі головних чинників, що впливають на розвиток та успішність венчурного інвестування компаній у сучасному інноваційному середовищі. Питаннями венчурного капіталовкладення в Україні займаються такі науковці, як О. Лапко, М. Паладій, С. Філін, В. Михальський, І. Баранецький, М. Долішня, О. Поручник, Л. Антонюк, О. Бондаренко, Н. Дучинський, О. Денисенко, А. Лукашов, Т. Майорова, В. Воловець, І. Хома та інші. Однак, незважаючи на досить значну кількість наукових і практичних розробок, дане питання потребує подальшого поглибленого опрацювання проблематики державного регулювання розвитку ринку венчурного капіталу. Венчурне інвестування – це пов'язана з підвищеним ризиком форма інвестування капіталу, за якої кредит надають не під відсотки, а під певну частку приросту капіталу чи під частку акціонерного капіталу майбутнього підприємства. Венчурний капітал самозростає вартості в процесі кругообігу, руху, проте ризиковий характер, властивий цій формі капіталу, дозволяє виділити його як особливий вид капіталу. Найвищі ризики в сполученні з високими комерційними результатами обумовили необхідність поєднання фінансових ресурсів зі знаннями, досвідом венчурних професіоналів, що беруть участь в ризикових проектах [2, 293]. Сьогодні в Україні повноцінна індустрія венчурного капіталу знаходиться на початковій стадії становлення. Значну роль у венчурному інвестуванні потенційно можуть відігравати великі банки, однак на сучасному етапі своєї діяльності вони занепокоєні не стільки добором та фінансуванням ризикованих інноваційних проектів, скільки отриманням гарантії повернення кредитів, тому даний спосіб отримання коштів для проведення інноваційної діяльності майже не використовується. Більша частина коштів залучається об’єднаннями підприємств, інститутами спільного інвестування. Розглянемо динаміку чистих активів інститутів спільного інвестування та венчурних фондів, та частку чистих активів венчурних фондів у активах інститутів спільного інвестування (табл.1).
З даних таблиці бачимо, що інвестування у венчурні фонди впродовж останніх років залишається найбільшим, оскільки його частка в загальній структурі ІСІ становить більше 91%, а за 2011 рік збільшилася на 0,74 %. Це свідчить про те, що увага до “венчурного” бізнесу в Україні поступово зростає. Це можна пояснити тим, що в умовах інтенсивного науково-технічного прогресу відмова від здійснення ризикових, але перспективних підприємницьких проектів на практиці несе для економіки та суспільства в цілому загрозу значно більших фінансових втрат, пов'язаних з можливою втратою конкурентоспроможності національних виробників на внутрішньому та зовнішніх ринках. Проте є ряд негативних чинників, які стримують розвиток венчурного інвестування. Це слабка законодавча база, брак джерел венчурного фінансування та накладання обмежень на залучення коштів від окремих учасників (зокрема, фізичних осіб), погіршення ситуації у секторі генерації наукових знань, брак у сфері венчурного інвестування “якісних” проектів, яким притаманні потужна маркетингова стратегія та істотна потенційна місткість ринку, також відсутність у сфері венчурного менеджменту досвідчених фахівців, що володіють технологіями виявлення та селективного добору перспективних інноваційних проектів, а також оцінки їх майбутньої ефективності з достатньо високим ступенем вірогідності [1, 213]. На нашу думку, потрібно заохочувати підприємства, банки, страхові компанії, пенсійні фонди та інші фінансові та не фінансові інституції вкладати кошти у венчурні фонди, оскільки це є вигідним для всіх суб’єктів економіки. Використання венчурного інвестування формує новий тип інвестиційного механізму, який створює можливість одержувати значні економічні й структурні ефекти: – на мікроекономічному рівні венчурне фінансування є умовою розвитку, розширення підприємницької ініціативи й одержання доходу; – на мезорівні воно виконує функцію стимулювання розвитку низки високотехнологічних галузей; – на макроекономічному рівні венчурне фінансування є основою структурної перебудови економіки, модернізації національного господарства, його інноваційної спрямованості.
Список використаних джерел: 1. Михальський В.З. Проблеми і перспективи венчурного фінансування в Україні/В. З. Михальський // Вісник ЖДТУ. - 2011. - № 2 (56) - С. 212-214. 2. Хома І. Б., Войтків О. В., Чепіль Г. В., Демчук Х. Б. Венчурне інвестування як спосіб реалізації інноваційно-інвестиційного потенціалу держави /І.Б. Хома, О.В. Войтків, Г.В. Чепіль, Х.Б. Демчук // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. − Вип. 21.3 – С. 292-298 3. Денисенко О.П. Державна політика розвитку венчурного інвестування: зарубіжний досвід - Електронний ресурс [Режим доступу: www.nbuv.gov.ua]. 4. Сайт Української асоціації інвестиційного бізнесу - Електронний ресурс: [Режим доступу: www.uaib.com.ua]
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|