|
|
|
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ
| |
| 17.04.2012 18:39 |
|
Автор: Герасименко Павло Васильович, студент Чернігівського державного технологічного університету
|
|
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;] |
Постановка проблеми. У Податковому кодексі України податок на прибуток підприємств зазнав великих змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки витрат. Особливу увагу зосереджено на курсі НБУ, за яким треба відображати податкові витрати.
Мета. На прикладі діючого підприємства ТОВ «Астра», яке займається імпортом товарів, показати як здійснюється бухгалтерський та податковий облік цих операцій та як і коли при цьому визнаються витрати.
Виклад основного матеріалу. У бухгалтерському обліку при відображенні купівлі товару керуємось П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 16 «Витрати» та П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», оскільки операції імпорту здійснюються в іноземній валюті.
Операція з купівлі товару у нерезидента може відбуватись за трьома сценаріями як в податковому, так і бухгалтерському обліку: за передоплатою, післяплатою та частковою передоплатою.
На сьогодні враховуючи зміни в нормативній базі витрати при імпорті в податковому та бухгалтерському обліку визначаються та обліковуються за однаковими правилами.
Формування вартості придбаних товарів наводиться в П(С)БО (9) [1].
В п. 5 П(С)БО 16 сказано, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Імпортовані товари для продажу буде відображено у витратах не на момент їх фактичного ввезення (отримання) підприємством, а на момент їх продажу покупцю (одночасно з доходами від продажу підприємство відобразить собівартість реалізованих товарів). Це стосується й інших витрат, що формують собівартість товарів [2].
Згідно із загальними вимогами формування витрат підприємства, викладеними в п.п. 138.1, 138.4 і 138.5 ПКУ та п. 7 П(С)БО 16, дата їх визнання залежить від того, чи входять вони до собівартості продукції (робіт, послуг) або належать до інших витрат. Тобто витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації, а витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені [3].
Витрати по миту визнаються при віднесенні їх суми до первісної вартості товару.
Розглядаємо перший випадок коли перша подія передоплата. Постачальнику перераховується сума коштів за курсом НБУ, що діяв на дату перерахування коштів, відповідно до п. 6 П(С)БО21 (в ПКУ ця норма наводиться в підпункті 153.1.2 пункту 153.1 статті 153). У майбутньому, якщо курс НБУ зміниться, вартість передоплаченого товару не переглядають. Утворена дебіторська заборгованість – немонетарна стаття, тож її згідно п.п. 7, 8 П(С)БО21 не переобчислюють через зміну валютного курсу (не визначають курсових різниць). Якщо аванси перераховують постачальнику частинами, вартість товару у частині авансових платежів визначають за курсами відповідно до послідовності їх здійснення [4].
Приклад: За умови повної передоплати ТОВ «Астра» купує для продажу в нерезидента товар. Контрактна вартість партії – 10000 дол. США. Курс НБУ на дату передоплати (09 березня 2011р.) – 8,10 грн. за 1 дол. США. Сплачено мито.
За правилами бухгалтерського та податкового обліку суму податкових витрат розраховуємо шляхом перерахування суми сплаченої за товари в іноземній валюті за курсом НБУ на дату передоплати зі збільшенням її на суму сплаченого ввізного мита.
Тому в даному випадку витрати будуть становити 85500 грн.
Отже згідно з П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Припустимо, що ТОВ «Астра» продала цей товар покупцю за 120000 грн.
Другий випадок коли товар куплено по післяплаті. Вартість таких товарів визначають за курсом НБУ на дату їх оприбуткування згідно п.5 П(С)БО 21 (в ПКУ ця норма наводиться в підпункті 153.1.2 пункту 153.1 статті 153), і далі їх вартість не переглядають у зв’язку із зміною курсу НБУ. Оскільки заборгованість постачальнику у іноземній валюті є монетарною статтею, то згідно (п.п.7, 8 П(С)БО 21) її перераховують за курсом НБУ на дату балансу та дату погашення, і визначають курсові різниці по ній.
Приклад: За умови післяплати ТОВ «Астра» купує для продажу в нерезидента товар. Контрактна вартість партії – 10000 дол. США. Курс НБУ на дату оприбуткування (09.03.2012р.) – 8,10 грн. за 1 дол. США, а курс НБУ на дату перерахування коштів (15.03.2012р.) – 8,15 грн. за 1 дол. США. Сплачено мито.
Знову ж припустимо, що товар реалізовано за 120000 грн.
Отже, за правилами бухгалтерського та податкового обліку суму податкових витрат розраховуємо шляхом перерахування суми сплаченої за товари в іноземній валюті за курсом НБУ на дату їх оприбуткування зі збільшенням її на суму сплаченого ввізного мита.
Останній варіант – часткова передоплата.
Приклад: ТОВ «Астра» купує товар у нерезидента, контрактна вартість 10000 дол. США. 09.03.2012р. постачальнику перераховано передоплату 5000 дол. США (курс НБУ 8,10 грн. за 1 дол. США). 15.03.2012р. оприбутковано товар (курс НБУ 8,15 грн. за 1 дол. США). 20.03.2012р. постачальнику перерахували суму заборгованості (курс НБУ 8,20 грн за 1 дол. США). Сплачено мито.
 Припустимо, що цей товар ми продаємо за 12000 грн.
Отже, за умови часткової передоплати за правилами бухгалтерського та податкового обліку суму податкових витрат розраховуємо шляхом перерахуванням суми часткової оплати нерезиденту в іноземній валюті за курсом НБУ на дату передоплати, а решту суми вартості товарів в іноземній валюті перераховують за курсом НБУ на дату оприбуткування товарів зі збільшенням її на суму сплаченого ввізного мита.
Висновок: Дійсно Податковим кодексом України №2755-VI та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI, що стосується обліку витрат при імпорті, законодавчому органу вдалося повністю усунути розбіжності в податковому і бухгалтерському обліку щодо їх визнання й оцінки.
Як бачимо це представлено на прикладах наведених вище.
Список використаної літератури:
1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9, затверджений наказом Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16, затверджений наказом Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21, затверджений наказом Міністерства фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter