|
|
|
ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ СТОРОНИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
|
17.04.2012 14:31 |
Автор: Британська Наталія Натанівна, асистент кафедри фінансів Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ; Панченко Юлія Ігорівна, студентка Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ; Хасанов Дмитро Володимирович, студентка Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Головним чинником розвитку системи охорони здоров’я будь-якої країни є показники фінансування та стабільність його джерел. Кожна країна визначає способи їх формування на власний розсуд, ураховуючи політичне та економічне підґрунтя. Держави з великим національним прибутком відрізняються більш високими витратами на медичні послуги на душу населення в порівнянні з менш розвиненими країнами. Звичайно ж проблеми в фінансуванні охорони здоров’я існує і в Україні. Тому на сьогоднішній день, з метою покращення даної ситуації запроваджена реформа в галузі медицини, яка позначиться на всіх важливих аспектах охорони здоров’я, а отже, і не омине і фінансового питання. Ряд теоретичних і практичних аспектів, пов’язаних з дослідженням проблем фінансування охорони здоров’я в Україні віднайшли відображення у науковій літературі, зокрема у публікаціях О. Баєвої, К. Вишньовської, М. Волошин, Ю. Гайдаєва, Н. Карпишин, М. Комуніцької, З. Лободіної, Б. Мишолівського, О. Петренка, Т. Попченко. Метою написання статті є прослідкувати як вплине запровадження реформи в галузі охорони здоров’я на фінансування цього сектору, визначити позитивні та негативні сторони. Від 07.07.2011 року прийнято ЗУ «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві». Даний закон має на меті впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінансово економічних механізмів, що спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення і є необхідним для розвитку системи охорони здоров’я України. Щодо фінансового аспекту, то в Ст.1, п.2 зазначається, протягом 2011-2014 років, структурно-організаційна та функціональна перебудова системи медичного обслуговування у пілотних регіонах дасть змогу: впровадити нові підходи щодо організації роботи закладів охорони та їх фінансового забезпечення; підвищити ефективність використання бюджетних коштів, передбачених для фінансового забезпечення системи охорони здоров'я. Новостворені медичні заклади будуть мати неприбуткових характер. Ст.7 даного закону присвячена саме організації фінансового забезпечення функціонування системи охорони здоров’я у пілотних регіонах. У ній розглядаються питання формування показників проектів бюджетів на 2012-2014 роки з урахуванням концентрації бюджетних коштів для надання первинної медичної допомоги на рівні районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення; визначення у пілотних регіонах обсягу видатків за рівнями місцевих бюджетів на охорону здоров'я; впровадження механізму фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах за видами медичної допомоги на підставі договорів про медичне обслуговування населення, які укладаються згідно з вимогами цього Закону. А також розподіл обсягу видатків між закладами охорони здоров'я за видами медичної допомоги, яка ними надається, здійснюється відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Але для того, щоб прослідкувати зміни, які мають відбутися за рахунок даної реформи, потрібно звернути увагу на стан сучасного фінансування медицини. В Україні даний процес відбувається за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів на основі принципу субсидіарності. Пріоритетність надається останнім (близько 80%). Останніми роками спостерігається негативна динаміка значимості видатків на охорону здоров’я у видатках зведеного бюджету, з 2004 року їх питома вага зменшується. В нашій країні цей показник коливається приблизно на рівні 9,2%, що ставить її у один ряд з Африканськими країнами. А показник фінансування відносно ВВП коливається в межах від 5,9% до 6,9%, що свідчить про мінімальний рівень фінансування, здатний забезпечити виживання медичної галузі. На основі цих даних можна сказати, що даний сектор і справді знаходиться в кризовому стані і потребує негайного реформування. Проте, чи стане запроваджений експеримент сходинкою до покращення ситуації напевне не можна сказати. Звичайно ж проявляться як позитивні, так і негативні сторони. Які з них переважать покаже час. Позитивними аспектами реформи з фінансової точки зору має стати: • скорочення чотирьохрівневої системи фінансування до двох, трьох рівнів на основі об'єднання фінансових ресурсів: для первинної медико-санітарної допомоги – на районному й міському рівнях, для вторинної й третинної – на обласному, для державних спеціалізованих центрів і клінік НДІ – на державному; • формування національної системи єдиних економічно обґрунтованих тарифів на медичні послуги, виходячи з яких будуть фінансуватися медичні заклади, переходу від кошторисного фінансування до самостійного перерозподілу коштів; • підвищення частки первинної медичної допомоги в загальному обсязі фінансування медичних послуг, стимулювання проведення профілактичних заходів, що в результаті зменшить необхідність фінансових коштів; • об'єднання коштів на надання первинної медико-санітарної допомоги на рівні району або міста, на надання вторинної (спеціалізованої) і швидкої медичної допомоги на обласному рівні, для надання третинної (високоспеціалізованої високотехнологічної) допомоги – на обласному й державному рівнях; • перехід від бюджетного фінансування комунальних і державних лікувально-профілактичних установ на кошторисній основі до контрактної форми; • оплата праці медичних працівників в залежності від кількості та якості наданих послуг, що дасть в результаті ефективний розподіл коштів спрямованих на заробітну платню; • підготовка до запровадження обов'язкового соціального медичного страхування, яке забезпечить мобілізацію коштів з окремих фізичних осіб, а, отже, і зменшить потреби у бюджетних коштах • Кабінет Міністрів України має право змінювати розмежування видатків на охорону здоров'я між місцевими бюджетами пілотних регіонів, встановлене статтями 89 та 90 цього Кодексу, та визначати особливості фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я, що є учасниками пілотного проекту. Але не дивлячись на всі позитивні сторони залишаються невирішеними такі важливі питання як: • відсутність цільового призначення фінансування системи охорони здоров’я; • недостатнє бюджетне фінансування, високий відсоток особистих витрат населення за послуги з охорони здоров’я (особливо це стосується ліків, ціна на які достатньо висока, а купівельна спроможність населення – низька); • можливості для зловживань, хоча за прогнозами процент тіньових платежів має зменшитися з 10-15% до 5-7%, проте з огляду на сучасний стан ринку медичних послуг, то процент не офіційних платежів є значно вищим. Отже, напевно не можна визначити якими будуть наслідки даної реформи в фінансову плані. Це можливо буде помітити лише з часом. Але напевно можна сказати, що спроби до змін є кроком вперед до покращення системи охорони здоров’я.
Список використаних джерел: 1. ЗУ «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» від 07.07.2011 р. 2. Попченко Т. Щодо пріоритетних напрямів вдосконалення вітчизняної сфери охорони здоров’я. – Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. – Київ. – 2011. 3. Діденко Л. Перший етап реформування медичної галузі завершено / Л.Діденко // Ваше здоров’я. – 2011. - №45. 4. Програма економічних реформ на 2011-2014 роки Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава / Комітет з економічних реформ при Президентові України. – Київ. – С.22-25. 5. Комаров І.В. Бюджетне фінансування охорони здоров’я громадян України як складової людського капіталу / І.В.Комаров // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. – 2010. - №3(11). – С.94-100.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|