|
|
|
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАННЯ ПОТОЧНОЇ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА ПРОДУКЦІЮ, ТОВАРИ, РОБОТИ ТА ПОСЛУГИ
| |
| 16.04.2012 11:27 |
|
Автор: Куліш Вероніка Вікторівна, студентка Східноукраїнського національного університету імені В. Даля, м. Луганськ
|
|
[Секція 3. Облік, статистика і аудит;] |
Дебіторська заборгованість є особливим видом активів, що визначає права підприємства на отримання від контрагентів грошових коштів. Тому в більшості випадків поточну дебіторську заборгованість відносять до монетарних активів. Вона являє собою фіксовану суму загальної купівельної спроможності грошової одиниці, призначеної та доступної для використання в період до дванадцяти місяців або одного операційного циклу. Від дотримання умов її визнання, достовірності оцінки та своєчасності погашення залежить рівень платоспроможності підприємства.
Серед національних стандартів визнання та оцінку дебіторської заборгованості регулюють П(С)БО № 10 та № 13. П(С)БО № 10 не визнає дебіторську заборгованість як фінансовий інструмент. Згідно з П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» визначає дебіторську заборгованість як суму заборгованості дебіторів на певну дату. В окрему групу виділяється поточна заборгованість, яка є фінансовим активом, до якої не належить придбана заборгованість та призначена для продажу. За П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» дебіторська заборгованість є одним із видів фінансових активів і визначається як контракт, що надає право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства.
Зокрема, МСФЗ не передбачено окремого стандарту, який визначає інтерпретацію, визнання та оцінку дебіторської заборгованості. Її розкриття здійснюються МСБО 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» і МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», тобто її класифікують як один із видів фінансових інструментів.
Контрактне право означає наявність договору від виконання якого не можуть відмовитися ні покупець, ні продавець, оскільки продавцем було здійснено відвантаження продукції, товарів чи послуг, за які покупець має заплатити у визначені терміни. Аналіз національних та міжнародних стандартів, щодо визнання дебіторської заборгованості, представлено у таблиці.
Поданий аналіз свідчить про те, що підходи до її визнання є різними, хоча це та сама дебіторська заборгованість і вона є фінансовим інструментом. У цих стандартах немає взаємних посилань, зокрема П(С)БО 10 не визнає дебіторську заборгованість як фінансовий інструмент. Через це складається враження, що вони стосуються різних активів.
Таким чином у П(С)БО, що регулюють визнання значної частини дебіторської заборгованості, яка відноситься до фінансових активів, має розбіжності, що ускладнює порядок визнання цього об’єкту.
Список використаної літератури:
1. Нашкерська Г.В. Особливості визнання та оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги // Бухгалтерський облік та аудит. – 2008. - № 1. – 31-37 с.
2. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. Нормативна база. Нова редакція – Х.: Курсор, 2011. - 293 с.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter