|
|
|
ІНФЛЯЦІЯ ЯК БАГАТОФАКТОРНИЙ ФЕНОМЕН СУЧАСНИХ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
| |
| 14.04.2012 11:49 |
|
Автор: Бабко Наталя Миколаївна, старший викладач, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Як багатофакторне явище інфляція має першопричину, якою визначається можливість її виникнення. Можливість виникнення інфляції виступає у вигляді об’єктивної тенденції становлення цього явища, що виражається у наявності певних соціально-економічних умов.
У зв’язку з цим, аналіз інфляційних процесів показує, що вони виникають і розвиваються тоді, коли вичерпані всі інші форми розподілу і перерозподілу національного продукту і національного доходу, як між сферами виробництва і галузями економіки, так і між соціальними верствами суспільства у цілому. У цьому контексті основним джерелом інфляції виступає соціальний конфлікт відносно розподілу суспільного продукту між різними структурами.
Сучасна ринкова економіка, у якій домінують монополістичні і олігополістичні структури не може розвиватися не тільки без перерозподілу взагалі, але навіть і тоді, коли цей перерозподіл не досягне потрібного рівня. Цей рівень досягається за рахунок інфляції, яка в зв’язку з цим набула хронічного характеру.
Соціальний конфлікт, як природне джерело інфляції, може проявлятися у різних формах. У минулому вони проявлялися, як правило, у вигляді силових конфліктів (війни, революції, заколоти, повстання та ін.). Сьогодні сучасні соціальні конфлікти проявляють себе у ціновому механізмі. Наприклад, конфлікти між персоналом і керівництвом великих корпорацій з приводу підвищення заробітної плати проявляються у формі перекладання збільшених витрат на робочу силу на споживача через підвищення цін на готову продукцію. Це стало можливим завдяки сформованій монополістичній структурі, де фірми мають можливість управляти цінами. Інший приклад – це державне маніпулювання ставками процента у рамках проведення жорсткої фінансової політики. Тут слід відмітити, що процес, який за логікою неокласиків призначений для боротьби з інфляцією (підвищення ставки банківського проценту), приводить до збільшення вартості кредиту, що перекладається на споживача за допомогою цінового механізму, і тим самим стимулює інфляційне зростання цін.
Таким чином, головний фактор інфляції – соціальний конфлікт з приводу перерозподілу виробленого національного продукту. Соціально-економічними умовами такого конфлікту виступають нерівні можливості різних економічних агентів, соціальних груп і країн у доступі до виробленого національного продукту. Цей головний фактор є необхідною, але не достатньою умовою існування інфляції. Сьогодні причинами інфляції є ряд другорядних факторів:
1. Структурна диспропорційність суспільного виробництва пов’язана, перш за все, з нерівномірністю впровадження досягнень науково-технічного прогресу у процеси виробництва, що обумовлює різні рівні продуктивності по різним галузям, при умові, що монополії стримують ціни на товари, вартість яких завдяки більшій продуктивності виробництва знижується.
2. Монополізація економіки перешкоджає конкуренції капіталів у різних галузях виробництва і секторах національного господарства, заважає вирівнюванню норми прибутку та дозволяє встановлювати монопольно високі ціни.
3. Зміни у обсязі та швидкості обігу грошової маси. Як відомо, перевищення обсягу грошової маси над потребами товарообігу та прискорення обігу грошей викликає знецінення грошової одиниці і підвищення рівня цін.
4. Дефіцит державного бюджету і державний борг. Дефіцит може бути або результатом спаду економічної активності, коли існує недостатній обсяг сукупного попиту, або результатом значних сукупних витрат, коли економічна система знаходиться в умовах близьких до повної зайнятості. Держава у цьому разі з метою покриття державного дефіциту випускає в обіг зайву кількість грошей, що неухильно призводить до інфляційних процесів.
5. Зміни у фіскальній політиці. Як відомо, підвищення ставок оподаткування автоматично збільшує витрати виробництва, що в свою чергу спричиняє підвищення рівня цін. Також високі ставки податків зменшують бажання товаровиробників нарощувати обсяги виробництва, а це зменшує пропозицію товарів і збільшує обсяг грошової маси.
6. Зміни у валютних курсах. Зниження валютного курсу національної грошової одиниці стимулює зростання ринкових цін на імпортні товари і послуги та розширення національної грошової маси, що неминуче призводить до підвищення темпів інфляції.
7. Психологічні фактори пов’язані з очікуванням економічних та політичних змін. Економічна та політична нестабільність, недовіра населення до уряду, економічні і політичні кризи, невпевненість у майбутньому порушують природне функціонування грошового обігу, що посилює попит на активи із стабільною дохідністю, іноземну валюту та дорогоцінні метали.
Таким чином, інфляція як багатофакторний соціально-економічний феномен, має складну природу. Довготривалий характер інфляції обумовлений диспропорціями суспільного відтворення, наявністю монополістичних і олігополістичних структур, а також зміною самої природи сучасної грошової маси. У сучасних інфляційних процесах змінився і сам тип механізму їх виникнення: класичний механізм інфляції попиту трансформувався у механізм інфляції витрат, який сьогодні переважає у більшості розвинутих країнах.
Список використаної літератури:
1. Гогохия Д.Ш. Назначение денег / Д.Ш. Гогохия // РАН. Ин-т экономики. – 2003. – 183 с.
2. Кашин Ю.И. К вопросу о модификации функций денег. / Ю.И. Кашин // Деньги и кредит. – 2002. - № 2.
3. Косой А.М. Денежная эмиссия: сущность, свойства и оптимальность. / А.М. Косой // Деньги и кредит. – 2001. - № 5. – С. 34 – 45.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter