|
|
|
ГЕНДЕРНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ
| |
| 15.02.2012 20:52 |
|
Автор: Дробот Євгенія Олександрівна, студентка факультету економічних наук Чорноморського державного університету ім. Петра Могили
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
У статті розглянуті окремі актуальні проблеми безробіття України на прикладі гендерної та регіональної нерівності, визначені їх тенденції.
Актуальність проблеми. Однією з корінних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку вітчизняної економіки та важливою характеристикою конкурентоспроможності ринку праці є безробіття. Надмірне безробіття негативно відбивається на всій економіці країни, саме тому вивчення цього питання завжди є актуальним.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Теоретичним підґрунтям у досліджені проблеми безробіття можуть слугувати надбання світової економічної науки. Окремі складові безробіття, його причини виникнення та шляхи регулювання досліджували А.Сміт, Д.Рікардо, К. Маркс, А.Маршалл, М. Кейнс А. Пігу, Т. Мальтус та інші. Актуальність даного питання привертає увагу і сучасних українських дослідників: П.О. Нікіфорова, А.О. Вольської [1], Л.М. Колишньої[6], О.Пазюка, О. Пономарьова, Т.М.Соколова[4], Л.Лібанової, О.Грішнової. Слід зазначити, що для визначення реальних масштабів безробіття використано дані обстежень населення з питань економічної активності, що здійснюються в Україні органами державної статистики [2].
Метою статті є аналіз гендерного та регіонального безробіття в Україні.
Виклад основного матеріалу. Безробіття - це соціально - економічне явище, коли частина економічно активного населення не може знайти застосування робочій силі. Головні причини високого рівня безробіття: рух робочої сили (соціальний, регіональний, професійний); структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні); спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу [6].
Безробіття вважають важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті – це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків (рис. 1).
Одним із головних наслідків безробіття є те, що відбувається збідніння населення через втрату трудового заробітку та заморожування заробітної плати працівників, які залишаються на виробництві, що тягне за собою падіння купівельної спроможності населення і, відтак, падіння сукупного попиту на товари, що розглядається економістами кейнсіанської теорі, як головний фактор падіння виробництва й економіки в цілому [1].
Не менш актуальна проблема гендерної диференціації попиту на робочу силу та доходів населення, адже вона має значний негативний вплив на сучасний стан безробіття. На думку дослідників означеної проблематики, гендерна нерівність на вітчизняному ринку не є виключно економічним, а скоріше м феноменом, в основі якого лежать соціальні стереотипи, засновані на уявленнях про існуюче становище чоловіків та жінок, норми їхньої поведінки, мотиви та потреби. Стосовно соціально-економічної ефективності, то гендерна нерівність погіршує якість людського потенціалу; сповільнює економічне зростання; послаблює систему державного управління; знижує ефективність стратегій розвитку та боротьби з бідністю, що відображається на структурі і динаміці безробіття (табл.1).
З таблиці видно, що присутня певна дискримінація стосовно жінок, адже рівень жіночого безробіття значно перевищує чоловіче.
Поширена з боку роботодавців дискримінація стосовно жінок в процесі найму суттєво обмежує їхні можливості працевлаштування, в тому числі на високооплачувані та престижні посади. Роботодавці, як в приватному, так і в державному секторах, регулярно підкреслюють бажану стать працівника в оголошеннях про вакансії та використовують інформацію про сімейні обставини, яку вони вимагають під час співбесід, аби відмовити жінкам в роботі. Вимоги щодо віку та зовнішності теж можуть стати перепоною, навіть якщо жінки повністю відповідають посаді з професійної точки зору. Роботодавці виправдовують своє бажання наймати чоловіків традиційними стереотипами стосовно фізичних та інтелектуальних можливостей жінок та їх сімейних обов’язків. В результаті жінки все більше витісняються в низькооплачувані сферу послуг та державний сектор або шукають роботу, в тому числі і за сумісництвом, в нерегульованому тіньовому секторі. Багато жінок їдуть за кордон в пошуках кращих економічних можливостей [5]. Жіноча зайнятість традиційно переважає у сферах соціального забезпечення,освіті, охороні здоров’я.
Відповідно до статистичних данних у більшості випадків заробітна плата чоловіків вища ніж у жінок. Незважаючи на високу професійну й освітню підготовку, жінки переважно перебувають на нижчих посадах, що потребують нижчої кваліфікації та менше оплачуються. Середня Заробітна плата жінок останніми роками не перевищує 70% середньої заробітної плати чоловіків. Не менший вплив на заробітну плату має тип населеного пункту, тобто у великих містах концентрується високооплачуємі галузі промисловості, в яких здебільшого зайняті чоловіки. Також відмінність в оплаті праці дуже помітна у регіональному аспекті, наприклад, для західних областей характерно незначна відмінність в заробітній платі , а в східних - середня заробітна плата жінок не перевищує 70 % чоловічої.
Взагалі, рівень безробіття залишається досить диференційованим по окремим регіонам України (рис.2). Традиційно найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігається у західних регіонах України – Волинської (9,3), Житомирської (11,0), Закарпатської (9,3), Івано-Франківської (8,9), Рівненської (12,5), та Тернопільської (11,6). Значна частина економічно активного населення змушена емігрувати не лише в межах території країни, й за кордон у пошуках роботи. Не менший вплив має демографічна ситуація в регіоні, можна передбачити, що при нинішньому рівні створення нових робочих місць у західних обл. і природному прирості населення рівень безробіття в майбутньому набуде в цьому регіоні ще більшої гостроти. Найнижчі рівні безробіття – в Одеській (6,6), області, м. Київ(6,4), та Севастополі (6,6), що свідчить про активізацію діяльності служб зайнятості та відновлення економічної діяльності підприємств.
Загалом на формування кількісного складу трудового населення регіону негативно впливають такі фактори, як зменшення природного приросту населення, погіршення демографічної ситуації в сільській місцевості, зниження народжуваності, зростання смертності, міграція населення із сіл в міста в результаті впливу урбанізації, труднощі, що виникли у суспільстві в результаті формування нових економічних відносин, створення ринкового середовища.
Змінився сучасний стан використання трудових ресурсів. На використання трудових ресурсів постійно впливають процеси приватизації державних підприємств, створення нових умов для розвитку підприємств різних форм власності та видів діяльності. В процесі змін, що відбулися у суспільних відносинах, стався перерозподіл трудових ресурсів між виробничою та невиробничою сферами, перерозподіл між галузями народного господарства та підприємствами різних форм господарювання. Змінюється професійний рівень працівників під впливом вимог нових більш досконалих технологічних процесів, підвищується ефективність використання кваліфікованої праці.
Висновки. Проблема безробіття досить актуальна на сьогоднішній день і потребує постійного аналізу та знаходження шляхів її подолання. Стосовно гендерної нерівності є необхідним проведення певних заходів та врахування моментів:
- порушення стереотипів, які раніше існували і визначали жінок як менш розвинутих інтелектуально, непридатних до управлінської діяльності;
- держава повинна надавати деякі пільги “жіночому” бізнесу, як це відбувається у розвинутих країнах.
Що ж стосується регіонального безробіття, то в такому випадку потрібно розвивати галузі виробництва , які будуть характерні для певного регіону і таким чином забезпечувати робочі місця, надавати можливість перекваліфікації безробітним, що також дає змогу працевлаштування.
Список використаних джерел:
1. Нікіфоров П.О., Вольська А.О. Фінансово-економічні аспекти праці та боротьби з безробіттям / Фінанси України. - 2008. - №10
2. Статистичні дані Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: www.ukrstat.gov.ua
3. Федоренко В.Г. Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи / В.Г. Федоренко // Економіка та держава. – 2009. – № 1.
4. Соколова Т.М. Структура зайнятості та безробіття: проблеми та тенденції / / Україна: аспекти праці. – 2010. – №2
5. Праця жінок: дискримінація по відношеню до жінок на українському ринку праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://helsinki.org.ua/files/docs/1157723430.pdf
6. Колишня Л.М. Безробіття в умовах формування ринкових відносин // Україна: аспекти праці. – 2010. – № 6.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter