|
|
|
ІНВЕСТИЦІЙНА БЕЗПЕКА РОЗВИТКУ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА
| |
| 09.02.2012 11:44 |
|
Автор: Євтушенко Світлана Валеріївна, магістр з менеджменту проектів та консалтингу, старший викладач Університету економіки та права “КРОК”
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
В сучасних умовах нестабільного, жорстокого конкурентного середовища перед промисловим підприємством постає задача постійного пошуку інвестиційних рішень щодо оптимізації виробничого потенціалу. Розвиток форм організації виробництва обумовлює чотири ключові напрямки раціоналізації виробництва: спеціалізацію, кооперацію, концентрацію та комбінування. Реалізація окремих форм організації виробництва на підприємстві вимагає ретельного обґрунтування інвестиційних рішень передусім на предмет їх інвестиційної безпеки.
Під інвестиційною безпекою підприємства будемо розуміти міру узгодження довгострокових економічних інтересів підприємства як суб’єкта інвестиційної діяльності з суб’єктами зовнішнього середовища, за якої в умовах загроз підприємство в довгостроковому періоді не переходить в кризовий стан, який загрожує збитками великого масштабу, втратою конкурентоспроможності, порушенням нормального режиму господарської діяльності. Розуміння інвестиційної діяльності як сукупності інвестиційних проектів призводить до висновку, що інвестиційна безпека підприємства – це економічна безпека в процесі здійснення інвестиційних проектів. Інвестиційна безпека проекту – це міра узгодження економічних підприємства як суб’єкта інвестиційного проекту із суб’єктами зовнішнього середовища проекту, за якої в умовах загроз інвестиційний проект в довгостроковому періоді не переходить у кризовий стан, який загрожує збитками великого масштабу, втратою конкурентоспроможності підприємства, здійсненню виробничо-господарської діяльності в нормальному режимі.
На попередньому етапі оптимізації стану інвестиційної безпеки розвитку окремих форм організації виробництва необхідно обґрунтувати доцільність реалізації найкращої інвестиційної альтернативи на підприємстві. Для ідентифікації рівня інвестиційної безпеки найкращої інвестиційної альтернативи необхідно розробити індикатор (індикатори), які б враховували динаміку ключових параметрів підприємства під впливом загроз протягом життєвого циклу інвестицій в умовах невизначеності.
Для обґрунтування доцільності розвитку спеціалізації, кооперування, концентрації та комбінування деякі економісти пропонують обчислювати річний ефект виходячи з формули річних приведених витрат. Зокрема, Горфінкель В. Я. та Швандар В. А. наголошують, що під оптимальними масштабами виробництва в промисловості слід розуміти такі, які забезпечують виконання укладених договорів та зобов’язань з виробництва продукції у встановлені строки з мінімумом приведених витрат на виробництво та реалізацію продукції [2, с.238], а узагальнюючим показником ефективності комбінування є різниця приведених витрат на некомбінованому та комбінованому виробництві [2, с.253]. Макарова С. А. та інші дослідники визначають економічний ефект від розвитку спеціалізації та кооперування за формулою 1 [1,3]:
де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до та після спеціалізації; Зтр1, Зтр2 – транспортні витрати на одиницю продукції до та після спеціалізації; V2 – обсяг випуску продукції після спеціалізації; Eн – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; ∆К – додаткові капітальні вкладення, необхідні для здійснення спеціалізації виробництва; ∆П – додатковий прибуток, який отримано за рахунок покращення якості продукції внаслідок спеціалізації виробництва.
Необхідно зазначити, що використання формули 1 для обґрунтування розвитку спеціалізації підприємства є некоректним в частині врахування фінансових витрат, які щорічно враховуються у сумі Eн * ∆К. Протягом корисного терміну експлуатації перенесення вартості капіталовкладень відбувається шляхом амортизації, що враховано в собівартості продукції. Протягом життєвого циклу інвестицій на початок інвестиційної фази сума не перенесеної вартості капіталовкладень становить ∆К, а на кінець терміну експлуатації знижується до нуля (за рахунок амортизації). Таким чином, протягом життєвого циклу інвестиційного проекту середня величина не перенесеної вартості капіталовкладень становить ∆К/2 . Додатковий річний прибуток, отриманий внаслідок покращення якості продукції ∆П у формулі 1 може впливати на параметри собівартості та транспортних витрат, тому краще зафіксувати приріст ціни ∆Р , яка помножена на річний обсяг випуску продукції (2):
Аналогічно до формули 1, математичний вираз для формалізації економічного ефекту від комбінування виробництва відносно посилення спеціалізації Макарова С. А. представляє у такий спосіб (3):
де Ссп, Ск – собівартість продукції, що випускається на спеціалізованому підприємстві та випуск аналогічної продукції за рахунок комбінування; Зтр1, Зтр2 – транспортні витрати на одиницю продукції до та після комбінування; Кс, Кк – питомі капітальні витрати на випуск продукції на спеціалізованому підприємстві та на виробництво аналогічної продукції за рахунок комбінування; Vк – обсяг випуску продукції за рахунок комбінування виробництва; ∆К– економія капітальних вкладень, необхідних на розвиток добувних галузей.
Окрім актуальних вище зауважень щодо необхідності корекції середньорічного обсягу фінансових витрат, у формулі 3 незрозумілим є врахування економії на розвиток добувних галузей, яку очевидно, мають враховувати підприємства відповідних галузей. При обґрунтуванні доцільності комбінування необхідно врахувати тип комбінування. Коли комбінування здійснюється на базі об’єднання виробництв за ходом стадій технологічного ланцюга актуальною буде формула 2. В умовах, коли комбінування передбачає комплексне використання сировини (матеріалів, енергії) чи переробку відходів у підприємства може виникнути приріст річного грошового потоку внаслідок випуску додаткових видів продукції.
Прогнозування рівня інвестиційної безпеки найкращої інвестиційної альтернативи за методом конкурентно-релевантних ануїтетів вимагає ідентифікації релевантних параметрів середньорічних співвимірних витрат підприємства та найпотужнішого конкурента протягом життєвого циклу інвестицій. Витрати розглядаються в широкому контексті, і включають недоотриманий прибуток підприємства відносно основного конкурента.
Список використаної літератури:
1. Макарова С. А. Курс лекций по дисциплине “Экономика фирмы” [Електронний ресурс] / C. А. Макарова, СПбГПУ. – Режим доступу до джерела: http://www.wecon.ru/files/Makarova_EconomFirm/contents/literature.html – Назва з екрану.
2. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. Горфинкеля В. Я., Швандара В. А., М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 670 с.
3. Сергеев И. В. Экономика организации (предприятия) / И. В. Сергеев, И. И. Веретенникова, 3-е ид. – М. : Проспект, 2005. – 560 с.
E-mail: only_sveta@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter