|
|
|
РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ТА ЗМІЦНЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ
|
25.01.2012 11:50 |
Автор: Орленко Яна Юріївна, кандидат економічних наук, доцент, докторант Академії муніципального управління
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Проблема продовольчого забезпечення одна із найдавніших, досить суттєвих і всезагальних проблем суспільства. В ній, як в ніякій іншій мають відображення рівень розвитку продуктивних сил і соціального розвитку, досягнення науково-технічного прогресу і ступінь його використання, форми організації і функціонування економіки, прогресивних і регресивних суспільних відносин. Нині, за умов докорінного реформування господарського механізму та перетворень, розпочатих у політичній і соціальній сферах, пріоритетними напрямами в Україні, що визначають проблему національної економічної безпеки, є послідовне проведення економічних реформ та досягнення економічного зростання, забезпечення продовольчої безпеки, стабільного розвитку виробництва та експорту продукції АПК. Головним чинником стабільного розвитку виробництва та експорту продукції АПК України є випереджувальна реакція на динамічні процеси, що відбуваються на світовому ринку. В умовах, коли економіка України, починаючи з 2008 року, функціонує відповідно до норм і правил Світової організації торгівлі (СОТ), статусом пріоритетного розвитку виробництва, активізації експорту є динамічне нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції, розширення зовнішніх ринків, подальший розвиток внутрішнього ринку та зміцнення продовольчої безпеки країни, що потребує необхідність пошуку та обґрунтування нового напряму основоположних факторів розвитку галузі. Ефективність розв'язання проблеми визначається поліпшенням показників-індикаторів - задоволення потреб населення в харчових про¬дуктах згідно з вимогами збалансованого раціону харчування, енергетична цінність якого забезпечується в країні на 60-70 % за рахунок картоплі, цукру, хлібобулочних і кондитерських виробів. Отже, є нагальна потреба протистояти дестабілізації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності встановленням конкретних співвідношень між виробництвом, експортом, імпортом, що є обов'язковою умовою при інтеграції національної економіки у СОТ. Посилення взаємозалежності виробництва, експорту та імпорту продовольчих товарів змінює співвідношення між такими важелями регулювання цих процесів, як лібералізація і протекціонізм. У другій половині XX ст., щоб збільшити виробництво зерна з 35,4 млн. т до 51 млн. т потрібно було 20 років (1970 - 1990); молока - від 12,5 до 20 млн. т - 15 років (1958—1973); м'яса - від 2,07 до 4,36 млн. т - 30 років (1960 - 1990). Ріст виробництва продукції сільського господарства в 60 - 90-х роках XX ст. відбувався в умовах жорсткої планової системи та концентрації матеріальних і фінансових ресурсів в органах державної влади, яка в централізованому порядку направляла величезні ресурси на розвиток сільськогосподарської галузі [1, c. 193]. В сучасних умовах уряд України не володіє такими можливостями ні щодо розмірів ресурсів, ні владних повноважень, а тому досягнення рівнів виробництва продукції сільського господарства, викладених у Державній цільовій програмі, розтягнеться на десятиліття. Ставши членом СОТ, Україна в галузі сільського господарства зазнає втрат внаслідок реалізації угод, а низькорентабельні галузі можуть частково втратити ринки збуту в розвинутих країнах. Втрати та негативні наслідки можливі через скорочення виробництва та низьку конкурентоспроможність деяких видів продовольчих товарів. У 90-х роках XX ст. Україна понесла значні втрати через скорочення експорту товарів, зумовлене зниженням виробництва валової продукції у 2000 році порівняно з 1990 роком, у 2,3 рази, в т.ч. продукції сільського господарства - в 1,87 рази.
Список використаної літератури: 1. Шевченко О.О. Оцінка національного рівня продовольчого споживання // Міжнародний управлінський форум „Управління сьогодні та завтра” 15-16 травня, 2008 / Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. 2008. – № 3 (ІІ) спецвипуск. – Хмельницький, 2008. – С. 191-194.
|
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|