|
|
|
ЕФЕКТИВНІСТЬ СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ РЕЄСТРАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ОБ’ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ
| |
| 25.01.2012 11:36 |
|
Автор: Лисов Ігор Володимирович, кандидат економічних наук, докторант Академії муніципального управління
|
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
На сьогодні в Україні немає єдиної централізованої і доступної громадської системи реєстрації прав власності та обтяжень на нерухоме майно. Отже, кредитор не має юридичних гарантій щодо однозначного встановлення права власності та обтяжень на запропоноване для передачі в іпотеку нерухоме майно. При відсутності централізованої системи реєстрації прав власності та обтяжень в Україні не існує систем реєстрації іпотек та інших обтяжень нерухомого майна. Таким чином, кредитор не може бути впевнений у пріоритетності свого права вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржником основного зобов’язання. Фактично кредитор неспроможний виявити всі існуючі обтяження прав божника на нерухоме майно, що безпосередньо впливає на ліквідність та реалізаційну ціну предмета іпотеки.
Як показує світовий досвід [1, c. 22], система державної реєстрації прав власності та обтяжень на будь-яке нерухоме майно, в тому числі на землю, є ефективною лише за умови її здійснення в межах єдиного реєстру. В Україні дії уряду спрямовані на створення систем реєстрації прав власності та обтяжень, які базуються окремо на нерухомості і окремо на землі, при чому в обох випадках декларується створення єдиного реєстру державної реєстрації прав власності та обтяжень на нерухоме майно в Україні.
Досвід розвинутих країн свідчить про ефективність створення єдиної системи реєстрації земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Так, система реєстрації прав власності на нерухоме майно в Канаді характеризується такими основними рисами:
- система створюється як державна;
- утримувачем системи є державна установа при центральному органі державного управління;
- система є ієрархічною, тобто існують центральний та місцеві офіси зі своїми функціями;
- земля і будинки є одним цілим, якщо не внесено запис про інше;
- власність є абсолютною, якщо не записано інше, тобто обмеження на використання і сервітути можуть бути зареєстровані у праві власності;
- право власності супроводжується формальним описом земельної ділянки та її меж;
- держава забезпечує гарантії відповідально щодо права власності і забезпечує компенсацію у випадку виникнення помилки при реєстрації, що призвела до витрат;
- система працює на принципі прибутковості, держава стягує плату за використання реєстраційної системи за моделлю «оплата за послугу», тобто принциповим є те, що схема ґрунтується на витратах, пов’язаних з наданням такої послуги, і результатах, а не на вартості майна, при цьому всі користувачі сплачують однакову суму, незалежно від того, чи вони є приватними особами чи державними установами;
- система є професійною: в ній працюють спеціально підготовлені фахівці, дипломовані юристи;
- громадськість має доступ до інформації реєстраційної системи.
Треба зазначити, що в цьому напряму в Україні зроблено певні зрушення. Так, 11 лютого 2010 року Верховною Радою прийнято Закон № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України», яким запроваджується обов’язкова державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень за принципом єдиного вікна та встановлюються гарантії достовірності зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Систему органів державної реєстрації прав складатимуть спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
Повноцінне функціонування передбаченої Законом системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у порядку, визначеному Законом, має розпочатися з 1 січня 2012 року. Однак, поетапне вжиття заходів по створенню єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень розпочалося вже у 2010 році.
З метою створення єдиної системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень у також передбачається:
- розробити і внести на розгляд Кабінету Міністрів проект Закону «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»;
- розробити та подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів проекти нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України», зокрема: порядок складення та затвердження, вимоги до оформлення індексних кадастрових карт і кадастрових планів земельних ділянок; порядок присвоєння реєстраційного номера об’єкту нерухомого майна;
- при підготовці бюджетного запиту на наступний бюджетний період підготувати пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних, зокрема, для створення системи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Список використаної літератури:
1. Дорофієнко В. В. Порівняльна оцінка механізмів державної підтримки розвитку житлового будівництва в Україні та Чеській Республіці / В.В. Дорофієнко, Г.М. Шамонова // Економіка будівництва і міського господарства. – Том.5. – №1. – 2009. – С. 21-30.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter