|
|
|
ДИСПРОПОРЦІЇ І ПРОТИРІЧЧЯ У ФОРМУВАННІ СУКУПНИХ РЕСУРСІВ ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ
| |
| 07.12.2011 21:25 |
|
Автор: Ліхтер Ганна Миколаївна, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
|
|
[Секція 4. Економічний аналіз. Економіко-математичне моделювання;] |
Об’єктом дослідження є домашні господарства найманих працівників, роботодавців, самостійно зайнятих, одержувачів соціальних трансфертів, доходу від власності та інших доходів. Основним джерелом доходу цих чотирьох категорій домашніх господарств (ДГ), відповідно, є: оплата праці, прибуток, змішаний дохід (дохід від підприємницької діяльності) роботодавців і самостійно зайнятих працівників, соціальні трансферти, дохід від власності та інші доходи. Ознакою їх диференціації є значна частка основного джерела доходу у структурі доходів.
Аналіз розподілу кількості ДГ за основним джерелом доходу (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України) у 2006-2010 рр. показує, що із 17, 4 млн ДГ найбільшу частку серед них займали ДГ найманих працівників (47,3%) і одержувачів соціальних трансфертів (42,5%). Частка ДГ роботодавців у 2010 р. зменшилася до 0,7% порівняно з 1% у 2006 р., водночас зросла частка ДГ самостійно зайнятих до 9,5% у 2010 р. порівняно з 8,4% таких ДГ у 2006 р. З точки зору адекватності цієї структури домашніх господарств за основним джерелом доходу фактично існуючій у 2010 р. є певне відхилення у значно більшій кількості обстежених ДГ порівняно з наведеною структурою, тобто кількість обстежених ДГ, одержувачів соціальних трансфертів, доходу від власності та інших доходів, характеризується вищою похибкою щодо реально існуючої їх кількості.
Домогосподарства за заданою структурою відрізняються чисельним складом осіб. Якщо середній розмір ДГ у 2010 р. становив 2,59 осіб, то, відповідно, розмір ДГ найманих працівників, роботодавців, самостійно зайнятих і одержувачів трансфертів – 2,99; 3,34; 3,14 і 2,02 осіб (табл. 1).
Домашні господарства за основним джерелом доходів відрізняються структурою сукупних ресурсів. Грошові і не грошові доходи є загальними доходами, що разом із використаними заощадженнями, позиками і поверненими домогосподарству боргів відносяться до сукупних ресурсів, структуру яких наведено у табл. 2.
Частка оплати праці у структурі сукупних ресурсів всіх ДГ у 2006 і 2010 рр. становила, відповідно, 48,4 і 47,9% і мала вище значення у 2009 р., частка доходу від підприємницької діяльності – 8,4 і 9,6%, частка грошових соціальних трансфертів (пенсії, стипендії, допомоги, пільги, субсидії та компенсаційні виплати готівкою: допомога по безробіттю, малозабезпеченим сім’ям на дітей, субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, енергії, палива тощо) становила 24,8 і 27%. Дохід від власності (дивіденди від акцій та інших цінних паперів, відсотки по вкладах, доходи від здачі в найми нерухомості, тощо) займав незначну частку у сукупних ресурсах – всього 1,2-1,1% порівняно з грошовою допомогою від родичів та інших осіб та іншими грошовими доходами, частка яких у структурі сукупних ресурсів була вищою, відповідно, 5,9 і 5,7% у ці роки. Взагалі у структурі сукупних ресурсів частка грошових доходів досягала 87,6 і 90,1%, відповідно, у 2006 і 2010 рр.
Структура сукупних ресурсів домашніх господарств за основним джерелом доходів відрізнялася від структури в середньому всіх ДГ. У 2006 і 2006 рр. Частка оплати праці ДГ найманих працівників досягала 72,5 і 74,6%; частка доходу від підприємницької діяльності (у формі прибутку, змішаного доходу) ДГ роботодавців – 67,5 і 78,3%, а для ДГ самостійно зайнятих – 46,1 і 51,5%. Частка грошових трансфертів для ДГ одержувачів соціальних трансфертів становила 55,9 і 59% сукупних ресурсів. Основне джерело грошових доходів для зазначених категорій ДГ є набагато вищим (у межах 20-25%) порівняно з аналогічними джерелами для всіх ДГ. Однак, грошові доходи ДГ роботодавців і найманих працівників у всі роки залишалися вищими за такі для всіх ДГ, а грошові доходи ДГ самостійно зайнятих і ДГ одержувачів трансфертів – нижчими за такі для всіх ДГ.
Нижча частка грошових доходів у домогосподарствах одержувачів трансфертів, самостійно зайнятих і найманих працівників компенсувалася вартістю спожитої продукції, отриманої із особистого підсобного господарства (ОПГ) та самозаготівель, грошовою допомогою від родичів та інших осіб, допомогою продовольчими товарами від родичів та інших осіб, причому у домогосподарствах одержувачів трансфертів частка вартості спожитої продукції з ОПГ грошової і не грошової допомоги становила, відповідно, 17,3 і 16,2% їх сукупних ресурсів; у ДГ самостійно зайнятих 17,3 і 13,8%, відповідно у 2006 і 2010 рр.
Пільги безготівкові (на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива, на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку) отримували всі домогосподарства: ДГ найманих працівників - 0,8 і 0,6%, роботодавців – 0,4 і 0,2%, самостійно зайнятих 0,4 і 0,3% і ДГ одержувачів трансфертів 2,1 і 1,8%. Незважаючи на те, що ДГ роботодавців і самостійно зайнятих мають незначну частку безготівкових пільг у сукупних ресурсах, але, враховуючи вищі їх сукупні ресурси порівняно з ресурсами всіх ДГ, частка їх безготівкових пільг за окремими видами досягає середньої або навіть вища за середню їх частку для всіх ДГ. Причиною нерівномірного використання безготівкових і грошових пільг і субсидій є вищий рівень забезпеченості житлом і житлово-комунальними послугами, можливість скористатися санаторно-курортними путівками, базами відпочинку та іншими суспільними послугами, оскільки доходи цих категорій ДГ вищими порівняно з біднішими прошарками домогосподарств, які пільговими послугами і субсидіями, а також кредитами для придбання житла не можуть скористатися внаслідок нижчих доходів.
Суттєва нерівність спостерігалася у доходах домашніх господарств за основним джерелом доходу в їх оцінці у розрахунку на особу. У табл. 3 наведено середньодушові грошові, загальні доходи і сукупні ресурси домашніх господарств за основним джерелом доходів.
Величина доходів домашніх господарств свідчить про те, що найбільша величина доходу на особу припадає у домогосподарствах роботодавців. Нижча величина грошового, загального доходів і сукупних ресурсів для ДГ самостійно зайнятих порівняно з такими для ДГ найманих працівників обумовлена не нижчими їх доходами, а існуванням не декларованих і тіньових доходів, що не оподатковуються. На нашу думку, вищими є й доходи у домашніх господарствах роботодавців, оскільки статистичним обліком не охоплено високодохідні групи роботодавців (мільярдерів, мільйонерів), статки яких у 2010 р. порівняно з 2009 р. зросли удвічі. Тому розшарування за рівнем доходів в Україні є значно вищим, ніж у наведено у табл. 3 [3-4].
Порівняння грошових доходів і сукупних ресурсів на особу із прожитковим мінімумом показує, що доходи домашніх господарств на особу в середньому не перевищували 1-3 прожиткових мінімумів, тобто переважна більшість населення належить до бідних, а формування середнього класу є обмеженим [5].
Нерівність спостерігається не тільки за доходами, а й за витратами домашніх господарств, а також внаслідок нерівномірного податкового навантаження на доходи домогосподарств. У 2006-2009 рр. діяла плоска шкала оподаткування на оплату праці зайнятих, тому податкове навантаження тільки умовно було рівномірним. Однак, значна частина доходів у формі прибутку, змішаного доходу та інших доходів (від володіння нерухомістю, акціями, приросту процентів на заощадження) оподатковувалася за нижчими процентними ставками або зовсім не оподатковувалася, тому, з цієї точки зори порушувалася справедливість у формуванні доходів для домашніх господарств за основним джерелом доходу.
Список використаної літератури
1. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2010 р. (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). – К.: Держслужба статистики України, 2011. – 395 с.
2. Витрати і ресурси домогосподарств України у 2006 р. (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств України). – К.: Держкомстат України, 2007. – 429 с.
3. Ярош О., Пушкарьов О. Шляхи подолання соціальної несправедливості // Економіка України. – 2011. – № 3. – С. 70-77.
4. 200 самых богатых людей Украины 2011 года. Рейтинг Фокуса. // Фокус. – 2011. - № 11 (224). – С. 9-11. – [Електронний ресурс]. – доступний з :htt:focua.ua/charts/174865/
5. Шевяков А. Влияние социальной политики на положение отдельных групп населения // Экономист. – 2008. - № 9.- С. 54-64.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter