|
|
|
СУТНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ У БАНКУ
| |
| 07.12.2011 14:59 |
|
Автор: Манченко Марина Михайлівна, магістр Вінницького фінансово-економічного університету
|
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Розрахунки між підприємствами і організаціями є однією з необхідних ланок розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл та перерозподіл суспільного продукту, перетворення його з товарної форми на грошову та навпаки, пов’язане при цьому із зміною форм власності. Розрахунки здійснюються на економічній базі кругообігу засобів в процесі виробництва і є суспільним визнанням того, що продукція підприємства потрібна споживачам.
Грошові розрахунки можуть набувати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також зацікавлена держава — не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту [3, с.97].
Більшість розрахунків здійснюється через банки і незначна – через підприємства зв’язку. Це визначає певну специфіку безготівкових розрахунків. Так, внаслідок того, що розрахунки здійснюються через фінансові інститути, суб’єкти основних економічних відносин і суб’єкти, що беруть участь у розрахунках, не співпадають. Також грошові відносини, як допоміжна та складова функція основних економічних відносин, відокремлюються від них через спеціальну нормативну регламентацію – банки здійснюють оперативне управління грошовими коштами клієнтів на підставі правових актів і договорів.
Загальні принципи організації системи безготівкових розрахунків у господарському обороті України визначені в Інструкції № 7 „ Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, що затверджена постановою Правління НБУ від 2 серпня 1996р. № 204 [78, с.97].
Також організацію безготівкових розрахунків регулюють Закони України “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, інші законодавчі акти України та нормативно-правові акти Національного банку України.
Згідно Інструкції НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті” безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.
В іншій довідковій і економічній літературі різні автори по різному трактують поняття “безготівкові розрахунки”. Розглянемо деякі з них (див. табл. 1).
Здійснивши аналіз підходів до сутності безготівкових розрахунків ми бачимо, що більшість з них мають свою думку, хоча деякі притримуються визначення безготівкових розрахунків з інструкції.
Проаналізувавши поняття “безготівкові розрахунки” ми виявили, що під ними розуміють: платежі, перерахування суми коштів, систему грошових розрахунків, розрахунки, рух грошей по рахунках, організацію розрахунків, грошові розрахунки, форми грошового обігу. Тобто, кожен науковець втілює своє бачення сутності безготівкових розрахунків.
Так, такі автори, як Партин Г.О., Сухарський В.С. вважають “безготівкові розрахунки” платежами. Головко В.І., Поддєрьогін А.М. - перерахуванням суми коштів, Завадський Й.С. - системою грошових розрахунків, Борисов А.Б., Загородній А.Г., Золотогоров В.Г. і Тиркало Р.І. – розрахунками, Савлук М.І. – рухом грошей по рахункам, Щетинін А.І. – організацією розрахунків, Дянів Р.П. – формою грошового обігу.
Також питання щодо безготівкових розрахунків висвітлюються в періодичних виданнях (див. табл. 2).
Тож, як бачимо з таблиці 2 питання щодо безготівкових розрахунків розглядаються в періодичних виданнях. Особливо уважно ці питання висвітлюються в такому виданні, як “Вісник НБУ”. Загалом більшість авторів у цьому видання висвітлюють питання, які стосуються функціонування електронних грошей, а саме питання пов’язані з функціонуванням національної системи масових електронних платежів, системи електронних міжбанківських переказів, внутрідержавних небанківських платіжних систем, аналізують діяльність банків на ринку пластикових карток в Україні тощо. Також автори приділяють увагу певним формам безготівкових розрахунків (в основному – чекам, векселям та акредитивам). Ці автори висвітлюють, питання стосовно особливостей заповнення реквізитів даних платіжних документів, а також особливості розрахунків за їх допомогою.
Отже, нормальне функціонування економіки важко уявити без системи розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, забезпечення надійності та своєчасності платежів, першочергове місце в яких займають безготівкові розрахунки. Велика кількість підходів свідчить про становлення та розвиток безготівкових розрахунків в Україні.
Список використаної літератури:
1. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 1999. – 895 с.
2. Головко В.І. Фінансово-економічна діяльність підприємства: Навч. посібник. – К: Центр навчальної літератури, 2006 – 448 с.
3. Дянів Р.П. Енциклопедія бізнесмена, економіста, менеджера. – Київ:, 2002. – 704 с.
4. Завадський Й.С., Осовська Г.В., Юшкевич О.О. Словник економічних термінів: менеджмент. Маркетинг, підприємництво. навч. –метод. посібник – Житомир: ЖІТІ, 1999. – 444 с.
5. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене. – Львів: Видавництво „Центр Європи”, 1997. – 576 с.
6. Закон України “Про національний банк України” від 19 липня 2000 р., № 1919-ІІІ.
7. Золотогоров В.Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя, 1997 – 571 с.
8. Інструкція НБУ “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” від 29 березня 2001 р. № 135.
9. Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 379с.
10. Сухарський В.С. Економічний словник-довідник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 328 с.
11. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. Навчальний посібник. Видання друге, перероблено і доповнене. Житомир: ЖІТІ, 2002. – 420 с.
12. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник: Вид. 2-ге, перероб. та доп. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 432 с.
e-mail: manchenko-marina@mail.ru
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter