|
|
|
НАСЛІДКИ ЗВТ З ЄС ДЛЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЛЬВІВЩИНИ
| |
| 07.12.2011 12:31 |
|
Автор: Фарат Марія Семенівна, студентка Національного університету «Львівська політехніка»
|
|
[Секція 7. Інвестиційно-інноваційні процеси в економіці;] |
Угода про зону вільної торгівлі базується на міжнародній угоді між Україною та країнами Європейського Союзу. Кожен член такої інтеграції може вести власну економічну політику щодо третіх країн. Для забезпечення порядку діяльності та виявлення розбіжностей в ході вирішення певних дій створюється Секретаріат ЗВТ, можливе також створення окремого органу (Ради) з вирішення обов’язкових питань технічного характеру. В ЗВТ відсутній єдиний митний тариф, тому всі митні збори встановлюються країнами-учасниками ЗВТ індивідуально. Також для цього етапу інтеграції характерне єдине кодування товарів [1].
Харчова промисловість є провідною галуззю Львівщини. Тут зосереджено багато заводів та фабрик, які характеризуються непоганою якістю продукції і мають хорошу перспективу для розвитку. Серед позитивних тенденцій у агропромисловій галузі є збільшення обсягів виробництва, оновлення асортименту продукції, покращення її якості, впровадження нових технологій, залучення інвестиційного капіталу, а отже зростання надходжень до бюджету [2].
На території Львівської області працює 450 харчопереробних підприємств всіх форм власності із загальною чисельністю працюючих понад 16 тисяч осіб. Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в галузі становить 1830 гривень, а на окремих підприємствах заробітна плата перевищує 2500 гривень. Серед лідерів було відзначено Львівську кондитерську фабрику «Світоч», шоколад та кондитерські вироби якої відомі не лише на внутрішньому ринку, а й за кордоном, та українсько-англійське СП «Галка ЛТД», що є на сьогодні єдиним виробником кави в Україні. Також провідне місце займають хлібобулочні вироби, молочні продукти, м’ясні вироби, дріжджі, плодово-консервні вироби, пиво, продукти спиртової і лікеро-горілчаної промисловості, мінеральні води та цукор. Кожне підприємство незалежно від розміру робить свій внесок у забезпечення продовольчої безпеки населення регіону. Варто зазначити, що наша область є надзвичайно інвестиційно привабливою [2].
Слід звернути увагу саме на таку продукцію, як цукор, насіння соняшника та олію, адже саме ця продукція має найбільше шансів достойно витримувати конкуренцію з іноземними товарами та має найбільші перспективи.
На перших етапах входу у ЗВТ з ЄС українська харчова промисловість, а саме олійні культури та цукровий буряк стикнуться з проблемою конкуренції. За даними оперативної довідки про ціни на цукор, насіння соняшнику та олію соняшникову на внутрішньому ринку на 27.10.2011 ціни на цукор склали 6200 – 6600 грн. за 1 тонну (777,9-828,1 $). Ціни ж на зовнішньому ринку цукру в Росії склали – 701 – 762 $, Білорусії – 657, Молдови – 1026. Оскільки ці країни не входять до Європейського Союзу, то політика України щодо цих країн не зміниться, вони залишаться поза ЗВТ, і тому зменшать свій вплив на нас. Щодо товарної біржі Лондона, то світова ціна на цукор становить 722,5 $ за тону, що на десяту частину менша за українську ціну[3]. Це одна з найбільших на сьогодні проблем ЗВТ для української цукрової промисловості – ціна. Та це лише наслідки невдалого організування та управління виробництва цукру, відсталих технологій. З часом наші підприємства можуть показати кращий ціновий результат, адже можуть бути інвестиційні вливання в дану галузь, бо вона надзвичайно перспективна: в Україні сприятливий клімат для вирощування цукрових буряків.
В Європі ж широко застосовується виробництво етанолу для дизельного палива з пшениці та цукрових буряків. Під час збільшення цін на нафту етанол стає «привабливішим» за ціною, що спонукає збільшувати попит на цей вид палива. Як наслідок, попит підвищується і на зернові культури, що обумовлює зростання цін[4]. Таким чином в майбутньому Україна можна стати достойним конкурентом (за наявності іноземних інвестицій та технологій).
Щодо олійних культур, то в порівнянні з цукровою промисловістю, яка частково закинута в Україні, олійна промисловість займає значну частку світового експорту. З входом в ЗВТ з ЄС буде усунуто податок на імпорт та зменшення обмеження обсягу імпорту, що спростить процедуру експорту насіння соняшника до країн Європи.
Отже, можна зробити висновок, що ЗВТ з ЄС позитивно вплине на розвиток цукрової та олійної промисловості України, адже проблема нестачі харчів та нафти в Європі є однією з основних, як і в світі. Тому, маючи такі прекрасні можливості (сприятливий клімат для вирощування культур), не варто знехтувати ними, вважаючи, що наступний крок інтеграції буде лише тягарем для України. Звичайно, починати співпрацю буде надзвичайно важко, та, якщо «тверезо» дивитися на ситуацію, то можна досягнути дану ціль і вийти на новий рівень розвитку харчової промисловості та сільського господарства.
Список використаної літератури:
1. Козик В.В. Міжнародні економічні відносини [Текст]: навч. повібник/Панкова Л.А., Даниленко Н.Б; ред. Київ «Знання-Прес» - 4 видання, 2003 – с.236; 2. Харчова промисловість Львівщини – гарне поле для інвестицій [Електр. ресурс]// Харчова промисловість Львівщини – гарне поле для інвестицій – Реж. доступу: http://www.c2n.info; 3. Оперативна довідка про ціни на цукор, насіння соняшнику та олію соняшникову на внутрішньому та зовнішньому ринках [Електр. Ресурс]// Міністерство аграрної політики – Реж. доступу: http://www.minagro.gov.ua; 4. Вплив геополітичних чинників на аграрні ринки [Електр. Ресурс]// Газета « Агробізнес сьогодні»– Реж. доступу: http://www.agro-business.com.uа.
e-mail: m.s.faratka@gmail.com
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter