|
|
|
ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ КОУЧИНГОВОГО ПІДХОДУ
|
06.12.2011 16:40 |
Автор: Кушнірук Олена Юріївна, студентка Національного університету «Львівська політехніка»
|
[Секція 2. Менеджмент. Маркетинг;] |
Коучинг - це не повчання і поради, не навчання та не консультування. Він ґрунтується насамперед на питаннях, які коуч (тренер, консультант) задає своєму клієнту. Намагаючись відповісти на питання коуча, клієнт може по-новому подивитися на стан речей, знайти рішення (іноді абсолютно несподівані) та виявити приховані можливості, про які раніше не підозрював [1]. В управлінській практиці виділяють наступні підходи до прийняття управлінських рішень: 1. Авторитарний підхід характеризується тим, що керівник тримає управління компанією в «залізному кулаці» і повністю контролює ситуацію. Проте автократичність повністю демотивує підлеглих. В них виникає страх перед керівником, що веде до відсутності будь-якої ініціативи. 2. Переконання. Керівник висуває свою ідею щодо досягнення певної цілі і намагається переконати усіх в її правильності. Підлеглі найчастіше не хочуть сваритися з керівництвом і виконують все так, як він їм роз`яснить. В цій ситуації ініціативність працівників є низькою. 3. Дискусія. Керівник висуває ідею і підключає усіх до її обговорення, в процесі якого можуть виникнути раціональні рішення. В цій ситуації працівники починають проявляти свою ініціативу. 4. Самоусунення полягає у тому, що керівник умовно відсторонює себе від прийняття рішень, а всю відповідальність перекладає на підлеглого. Це не сприяє підвищенню активності працівника, виникає незадоволеність тим, що вся відповідальність лежить на ньому [2,3]. Коучинг як управлінський підхід відрізняється від усіх наведених вище, керівник буде більше часу приділяти розмові із працівниками. При застосуванні коучингу він дізнається наскільки працівник зрозумів поставлену перед ним задачу, і які шляхи її вирішення він бачить. Таким чином керівник-коуч буде завжди в курсі всіх справ і триматиме ситуацію на підприємстві під контролем. Перевагою коучингу є те, що керівник не нав`язує підлеглому шляхи вирішення тієї чи іншої задачі, а запитаннями підводить самого працівника до знаходження правильного рішення. Керівник-коуч задає зрозумілі відкриті, ефективні запитання і уважно слухає. Він не дає порад, людина сама знає відповіді або може їх знайти [4]. Використання керівником коучингового методу прийняття управлінських рішень сприяє формуванню довіри до керівництва та розвитку позитивного психологічного клімату в колективі. Сьогодні коучинг є поширеним і добре знаним у багатьох країнах світу, але в Україні цей напрям діяльності є достатньо новим і слабо розвинутим. Проте слід сказати, що на сьогодні ми також вже маємо спеціалістів із коучингу, які за рівнем авторитетності поки поступаються іноземним коучам, та мають велику перспективу розвитку .
Список використаної літератури: 1. Добротворский И. Коучинг – личная тренировка: помощь в решении самых запутанных проблем в управлении, бизнесе и карьере /[Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу: http://www.nltk.ru/data/media/library/couching_broshure.pdf . 2. Теоретичні та прикладні засади менеджменту/ О. Є. Кузьмін,О.Г.Мельник.-Львів,2007.-с.193. 3. Сучасний менеджмент організацій: Навч.посібн. для студ. вищ. навч. закл./ В.П.Сладкевич, А.Д. Чернявський.-К.:МАУП,2007.-488 с. 4. Лайф коучинг - мистецтво досягти поставленої перед собою мети [Електронний ресурс]: Режим доступу до ресурсу: http://lifecoach.com.ua/ .
e-mail: alenakuszniruk2803@gmail.com |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|