|
|
|
НОВІТНІ МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
| |
| 04.12.2011 19:03 |
|
Автор: Собчук Сергій Ігорович, студент Вінницького торговельно-економічного інституту КНТЕУ
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
У сучасних умовах кожному підприємству властиві різні рівні соціально-економічного розвитку, що зумовлено низкою чинників, до яких належать економічні, демографічні, інформаційні, правові, управлінські, психологічні та інші. Забезпечити максимальний ріст всіх економічних показників лише на основі стихії ринку не являється можливим. Отже, підприємству, в особі його керівників та менеджерів високого кваліфікаційного рівня, необхідно вивчати й аналізувати наявну інформацію і приймати заходи, спрямовані на покращення і підвищення життєво важливих показників. Саме тому виникає питання в прийнятті ефективних управлінських рішень, які матимуть прогресивний характер і будуть спрямовані на підвищення економічного добробуту.
Актуальність даного питання полягає в тому, що спостерігається чітка взаємозалежність між процесом прийняття управлінського рішення і його ефективністю на підприємстві і в економіці.
Метою дослідження є аналіз та характеристика процесу прийняття рішень на підприємстві та визначення особливостей, які впливають на нього.
Питанню прийняття управлінських рішень приділяло увагу багато дослідників, серед яких можна назвати основних: М. Мескон, В. Бакуменко, Ф. Тейлор, Н. Чумаченко, А. Дєгтяр, А. Чопенко, Лепа І. І. Проте не можна говорити, що аспекти організації прийняття рішень саме для підприємств України досліджені в повній мірі, це полягає в тому, що фактори і стан економіки в нашій країні мають здатність змінюватись.
Управлінське рішення – це процес, який реалізується суб’єктом управління і визначає дії, спрямовані на вирішення поставленого завдання в наявній чи спроектованій ситуації. Рішення повинно розглядатися як результат зв’язку, вид інформації, яка забезпечує нормальне протікання процесу в системі. Інформація на вході системи – економічне завдання, на виході – рішення, яке формується у вигляді управлінської команди для впливу на об’єкт.
Розвиток в Україні ринкових відносин веде до появи конкуренції та збільшення економічного ризику, тобто до таких явищ, яких підприємства нашої країни не знали за часів колишньої адміністративно-командної системи. Саме тому, було б неприпустимою помилкою, обґрунтовуючи варіанти управлінських рішень, обминати можливу дію цих нових факторів. Прийняття рішення потребує балансу між вигодою, витратами та ризиком. Знизити ризик значною мірою допомагає системний аналіз – раціональна система послідовних операцій в аналізі конкретної ситуації.
Економічний аналіз у процесі прийняття управлінського рішення відіграє провідну роль. Отже, процес прийняття управлінського рішення має ітеративний характер, який дає змогу поліпшити модель або варіант рішення способом послідовних наближень. Так, після порівняння вибраної моделі з оригіналом системи може постати потреба у додатковій інформації, яка уможливить відповідне поліпшення моделі рішення. За негативного результату порівняння підготовленого варіанта рішення з іншими аспектами управління, із загальною метою та критеріями може постати потреба знову повернутися до аналізу варіантів розвитку системи.
На даний час на підприємствах України використовуються різноманітні методи прийняття управлінських рішень. Також проводиться аналіз і використання праць зарубіжних авторів. Так Ч. Ліндблюм широко обґрунтовує два методи: раціонально-універсальний (або "кореневий метод") та інкрементальний метод ("метод гілок"). Перший передбачає, що особа, яка приймає рішення, визначає пріоритети й виділяє у зв'язку з цим альтернативи реалізації цілі. Для цього обирається найбільш оптимальне рішення. Другий метод "гілок" передбачає послідовне обмеження в пошуку рішень і зосередження на малих кроках, які не дають змоги зробити великі помилки. Цей метод спрощує процес прийняття і реалізації рішень. Відомі методи Р. Снайдерса (у галузі міжнародних відносин), А. Етціоні (змішано-скануючий метод прийняття рішень) дотримуються загалом системного підходу. В. Коен наголошує на необхідності враховувати офіційні й неофіційні фактори.
Для глибшого підходу до масштабних рішень, які пов'язані з великими проектами, пропонується система "аналіз вигод і витрат". Канадські експерти секретаріату Ради скарбниці Канади підготували відповідний довідник. У ньому зазначається, що аналіз вигод і витрат є процедурою, за допомогою якої оцінюють доцільність програми чи проекту методом порівняння вигод і витрат. Довідник розкриває методи визначення пов'язаних з реалізацією проекта прямих і непрямих витрат і вигод, критерії їх порівнювання з урахуванням усіх чинників, що його ускладнюють. Також розроблено методику рейтингового управління, яка, за визначенням авторів, є концепцією "прийняття рішень потенційними користувачами на основі використання рейтингів у процесі реалізації функцій управління". В основу цієї концепції покладено обчислення узагальненого рейтингу економічної системи за сукупністю показників її діяльності, а зміна рейтингу дає підстави для відповідних управлінських дій.
Отже, можна зробити висновок, що прийняття управлінських рішень на підприємствах України має певні особливості та характеризується аналізом і впровадженням новітніх методів, що базуються на світовому досвіді. Це дозволить розробити в майбутньому власну систему методів і принципів прийняття рішень адаптовану до економічної ситуації в нашій країні.
Список використаної літератури:
1. Гриньов А. В. Організація та управління на підприємстві. - Харків: Вид. дім "ІНЖЕК", 2010. - 329 с.
2. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення : Технологія прийняття рішень/ Дес Дерлоу; Пер. з англ. Р.А. Семків, Р.Л. Ткачук. - К.: Наукова думка, 2011. - 242 с.
3. Лепа И. И. Методы и модели стратегического управления предприятия // НАН Украины. Ин-т экономики. - К., 2010.
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter