|
|
|
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ВЛАСНИХ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА
| |
| 04.12.2011 18:46 |
|
Автор: Лукіна Марія Олександрівна, студентка Харківського національного економічного університету
|
|
[Секція 1. Економіка та підприємництво; ] |
Реальну економічну самостійність підприємствам забезпечує наявність власних фінансових ресурсів, які є джерелом поповнення власного капіталу. Збільшення обсягу власних фінансових ресурсів є гарантією стійкості роботи підприємства, вказує на його прибутковість, платоспроможність, конкурентоспроможність, рентабельність, міцну матеріально-технічну базу і соціальну сферу, тобто вдало організовану роботу і взаємодію всіх складових елементів на підприємстві і служать для подальшого розвитку підприємства.
Але більшість вітчизняних підприємств стикаються з проблемою недостатньої ефективності використання та управління їх власними фінансовими ресурсами, формуванням та оптимізацією структури власного капіталу. В Україні більшість підприємств не застосовують наукові підходи до цього питання, і це є значною помилкою [3]. У зв’язку з цим проблема формування механізму оптимізації структури власного капіталу підприємств є актуальною.
Проблеми оптимізації структури власного капіталу та управління нею досліджували багато економістів, зокрема А. Ганієв, Л.А. Костирко, Л.І. Білоусов, В.П. Савчук, В.П. Сторожук та інші науковці [1-3]. Проте дослідники приділяють увагу якомусь одному методу, не розглядаючи їх разом, що б дало можливість ефективніше зрозуміти природу оптимізації з погляду ефективності управління формування власним капіталом.
Метою роботи є розробка комплексної моделі оптимізації структури власного капіталу підприємства, яка дасть змогу врахувати вплив різних критеріїв як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.
Оптимальна структура капіталу є головною умовою стійкого розвитку будь-якого підприємства, бо вона представляє собою таке співвідношення елементів власного капіталу, за досягненням якого значення критерію наближається до оптимального. Пропонуємо застосувати модель оптимізації власного капіталу, яка надає можливості до управління структурою власного капіталу підприємства з урахуванням впливу чинників як внутрішнього, так і зовнішнього середовища. Розроблена багатофакторна модель оптимізації структури власного капіталу підприємства передбачає такий алгоритм дій:
1. На першому етапі аналізується власний капітал, джерела його формування, динаміка та склад його структури у попередніх періодах.
2. Протягом другого етапу досліджується зовнішнє середовище, фактори якого можуть вплинути на структуру власного капіталу підприємства.
3. На третьому етапі визначається чи орієнтуватися в подальшому на наявну структуру власного капіталу, чи прагнути максимізувати рентабельність власного капіталу. Для цього за допомогою методу ітерації розраховується показник рентабельності власного капіталу, як один з критеріїв якості управління формуванням оптимальної структури власного капіталу.
4. На четвертому етапі визначається середньозважена вартість власного капіталу. Для цього проводить по елементна оцінка вартості власного капіталу. У якості базових елементів виділяють вартість функціонуючого власного капіталу, вартість нерозподіленого прибутку останнього звітного періоду, вартість додатково залученого акціонерного (пайового) капіталу.
5. На п’ятому етапі формується оптимальна структура власного капіталу підприємства виходячи із розрахованих показників.
6. На шостому етапі для визначення ефективності використання власного капіталу і виявлення заходів для стабілізації фінансового стану підприємства проводиться факторний аналіз складових власного капіталу підприємства. Для цього використовується модель рентабельності власного капіталу за чистим прибутком, яка характеризує віддачу на вкладений власниками капітал. Визначення впливу факторів на кожен з результуючих показників відбувається методом ланцюгових підстановок. Сутність обраного методу полягає в отриманні проміжних значень загального показника шляхом послідовної заміни базових значень факторів на фактичні. Різниця двох проміжних значень загального показника у ланцюгу підстановок дорівнює зміні загального показника, яка була викликана зміною відповідного фактора. Метою даного етапу є виявлення елементів, які найбільше впливають на зміну структури капіталу.
7. На сьомому етапі на основі даних факторного аналізу розробляється план заходів і надаються практичні рекомендації, які дадуть змогу досягнути бажаної структури власного капіталу.
Таким чином, запропонована модель оптимізації структури власного капіталу дає можливість врахувати вплив внутрішніх і зовнішніх факторів, виявити, зміна яких елементів власного капіталу має найбільший вплив на його структуру і на основі цього розробити і реалізувати заходи, які забезпечать досягнення очікуваного результату. Поетапний розрахунок забезпечує оперативність розробки заходів щодо підвищення ефективності діяльності підприємства та забезпечує обґрунтування оптимальної структури власного капіталу, що сприяє прогнозуванню фінансової стійкості підприємства в майбутньому.
Список використаної літератури:
1. Ганієв А. Капітал акціонерного товариства: принципи формування, оптимізація структури / А. Ганієв // Ринок цінних паперів України, 2002. – № 7/8. – С. 41-45.
2. Костирко Л.А. Фінансовий аналіз: [учбовий посібник] / Л.А. Костирко, Л.І. Білоусов, Д.М. Антіпов – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. – 168 с.
3. Савчук В.П. Финансовый менеджмент: [практическая энциклопедия] / В.П. Савчук – К.: Издательский дом « Максимум», 2005. – 884 с.
e-mail: manya24@ukr.net
|
|
 Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|
Голосування 
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter