|
|
|
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
|
13.10.2011 19:15 |
Автор: Логин Оксана Володимирівна, студентка спеціальності «Фінанси» Львівського національного університету імені Івана Франка
|
[Секція 5. Банківська справа. Фінанси, грошовий обіг та кредит;] |
Актуальність теми. Стан банківської системи має визначальне значення в умовах розвитку національної економіки. Саме банки є одним із головних джерел інвестування фінансових ресурсів в економіку країни. Тому забезпечення стабільності банківської системи – це першочергове завдання, яке необхідно вирішити Україні на шляху до євроінтеграції [1]. Криза 2008-2009 рр. наочно продемонструвала неефективність наявних методів державного регулювання фінансового сектору України, а також вказала на помилковий напрям розвитку системи державного регулювання і нагляду. Сьогодні в Україні, як і у світі загалом, склалась сприятлива ситуація щодо вироблення нової стратегії творення національної банківської системи та відновлення довіри суспільства до неї [2]. Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Вивченню проблем виходу банківської системи України з кризової ситуації та її розвитку в сучасних умовах присвячено низку наукових праць. Серед вітчизняних вчених варто виділити таких авторів, як: Г.Багратян, О.Барановський, В.Геєць, Г.Карчева, В. Міщенко, С. Науменкова, М.Савлук, В.Стельмах, Ю. Уманців та інші. Однак, це питання потребує подальшого дослідження. Метою роботи є дослідження основних тенденцій і проблем функціонування банківської системи на сучасному етапі та визначення перспектив її розвитку. Виклад основного матеріалу. Основними аспектами, в яких проявляються наслідки світової фінансової кризи для української банківської системи, є: 1. Зниження довіри населення до банків. 2. Серйозні труднощі українських банків пов’язані з поверненням значних зовнішніх запозичень, які активно залучалися у попередні роки. А також складнощі із залученням нових інвестицій, зумовлені кризовими явищами на європейських фінансових ринках та зниження кредитних рейтингів значної частини українських банків. 3. Наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку. Хоча вона має більше внутрішній спекулятивний характер, проте призводить до нестабільності міжбанківського валютного ринку, зменшення резервів Національного банку України, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту. 4. Криза істотно вплинула і на підвищення відсоткових ставок за кредитами. 5. Наслідком кризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційні банки під свій контроль. 6. Криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібні банки не впораються з проблемами. Цей процес може відбуватися шляхом злиття і поглинання більшими фінансовими установами менших [3]. Ситуація в банківській системі у період 2008-2009 була досить складна: спостерігалася низька кредитна активність банків, зростали сума збитків та кількість збиткових банків. Доходи банків становили 108,2 млрд. грн., з них: процентні доходи – 91,9 млрд. грн. (або 84,9 % від загальних доходів), комісійні доходи – 12,2 млрд. грн. (11,3 %). Витрати банків становили 125,4 млрд. грн., з них: процентні витрати – 50,6 млрд. грн. (або 40,4 % від загальних витрат), відрахування в резерви – 47,1 млрд. грн. (37,5 %), комісійні витрати – 2,2 млрд. грн. (1,7 %). Виконання банками їхніх функцій було ускладнено проблемами викладеними проблемами: відсутність довіри до банків з боку населення, а отже, і незначна мобілізація ресурсів банками порівняно з потенційними її можливостями; низький рівень кредитування; низький (порівняно зі світовим) рівень розрахунків між клієнтами (хоча і відбувався досить активний розвиток у даному напрямі – введення платіжних карток, утворення національної системи масових електронних платежів населення як один із основних напрямів роботи НБУ та ін.). Проте поступове відновлення довіри населення до банків, позитивна динаміка депозитів фізичних осіб, зростання обсягу кредитів, наданих юридичним особам, зниження ставок за кредитами свідчать про певне покращення ситуації сьогодні порівняно з другою половиною 2008 року. Під пильним контролем Національного банку продовжувався процес докапіталізації банків. Станом на 01.10.2009 активи банків становили 893,5 млрд. грн., загальні активи – 987,8 млрд. грн. Більшу частину загальних активів становили кредитні операції – 77,9 % активних операцій. Банки України мають високу ліквідність, але наявність значних ризиків неповернення кредитів при кредитуванні реального сектора стримували банки у відновленні активних операцій. Переважна більшість кредитів, наданих юридичним особам, спрямовується в поточну діяльність, отже, інвестиційна складова економічного зростання була недостатньою. Відновлення платоспроможності банківської системи та кредитування економіки України гальмували нестабільність ресурсної бази банків, невідповідність за строками ресурсної бази і попиту на кредити з боку реального сектора, зростання проблемної заборгованості за раніше наданими кредитами, погіршення їх якості. Це вимагало збільшення резервів під кредитні операції, та, відповідно, уповільнювало кредитування економіки України. Зобов’язання банків за станом на 01.10.2009 становили 771,9 млрд. грн. Кошти фізичних осіб становлять 200,5 млрд. грн., або 26 % загального обсягу зобов’язань, кошти суб’єктів господарювання –119,2 млрд. грн., або 15,4 % [4]. Збільшення депозитів фізичних осіб позитивно вплинуло на динаміку загального обсягу депозитів, який у ІІ кварталі 2009 р. збільшився на 1 %. Однак через суттєвий відтік коштів у І кварталі показник приросту за перше півріччя також є від’ємним – зменшення на 11,4 % – до 316,8 млрд. грн. Станом на 01.10.2009 власний капітал банків становив 121,6 млрд. грн., або 13,6 % пасивів банків. Власний капітал банків мав таку структуру: сплачений зареєстрований статутний капітал становив 85,8 % від капіталу; дивіденди, що спрямовані на збільшення статутного капіталу, – 0,4 %; емісійні різниці – 5,2 %; загальні резерви, резервний фонд та інші фонди банк і в – 14,0 %; результати минулих років – 0,5 %; результати звітного року, що очікують затвердження, – 0,1 %; результати поточного року –(–14,2 %); результат переоцінки основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж та інвестицій в асоційовані компанії – 8,2 %. Стан і ресурсні можливості банківської системи України суттєво впливали на економічний розвиток всієї країни. Для банківської сфери України 2010-й рік став роком стабілізації та “згасання” згубних процесів, що відбувалися в період кризи. Різке зменшення відрахувань до резервів, скорочення адміністративних витрат та стабільний операційний дохід банків призвели до зменшення кількості збиткових банків від 64 станом на кінець 2009 р. до 35 за результатами 2010 р. Сукупні збитки українських банків, за підсумками 2010 р., становили 13 млрд. грн. (проти 38,4 млрд. грн. станом на 01.01.2010 р.). Станом на 01.09.2011 р. збитки комерційних банків України становлять 4,6 млрд. грн. Аналізуючи стан банківської системи за 2010-2011 роки, варто зазначити, що станом на 1 вересня 2011 року кількість зареєстрованих банків становить 198 (з них 20 банків перебувають на стадії ліквідації),тоді як за результатами 2010 року їх налічувалося 197 (14 – на шляху до ліквідації). Активи банків у 2010 р. дорівнювали 880,3 млрд. грн., а у вересні 2011 р. – їх обсяг зріс на 145,8 млрд. грн. Це викликано збільшенням видачі довгострокових кредитів суб’єктам господарювання і збільшенням обсягів вкладень в цінні папери. Щодо зобов’язань комерційних банків, то порівняно з 2010 роком, вони збільшилися на 111,8 млрд. грн. і станом на 01.09.2011 р. становлять 876,9 млрд. грн. Зростання обсягів зобов’язань банків України зумовлене збільшенням обсягів коштів суб’єктів господарювання та фізичних осіб. [5]. Враховуючи спрямованість банківської системи України у світовий банківський простір в умовах глобалізації банківської діяльності, основними перспективами розвитку та зміцнення конкурентоспроможності вітчизняного банківського сектору мають стати: 1) укрупнення вітчизняних банківських установ шляхом злиттів та поглинань, підвищення рівня їх капіталізації та збільшення сукупних активів окремих банків і банківської системи в цілому; 2) сприяння розвитку реального сектору економіки за участю національних банків; 3) участь банків в міжнародних банківських консорціумах, створення альянсів з транснаціональними банками; 4) розширення діяльності банків у сфері міжнародного бізнесу, вихід банків на міжнародні фінансові ринки, відкриття філій банків за кордоном; 5) збереження державних банків на ринку банківських послуг, завданням яких має стати фінансування пріоритетних державних проектів, збільшення їх капіталізації; 6) посилення контролю за діяльністю банків, що сприятиме оптимізації ризиків банківської діяльності та запобіганню виникнення системних фінансових криз [6]. Висновки. Банківська сфера є однією з провідних ланок фінансової системи, від стабільності якої залежить подальший розвиток економіки України, можливість виходу на міжнародні ринки та активної участі у глобалізаційних процесах. У період фінансової кризи банки отримали значні збитки, внаслідок багатьох причин, що призвело до негативних наслідків. Тому державі необхідно розробляти напрямки реформування банківської системи, спрямовані на її оздоровлення та розвиток.
Список використаної літератури: 1. Данів О.Я. Сучасний стан та напрями розвитку банківської системи України / О.Я.Данів, О.Є.Шайда // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – № 21.7. – С. 204-207. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_7/204_Dan.pdf 2. Шпаргало Г.Є. Українська банківська система 2009-2011 років, наслідки кризи і перспективи розвитку / Г.Є.Шпаргало // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – № 21.11. – С. 315-321. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/21_11/315_Szp.pdf 3. Андрушків І.П. Вплив фінансово-економічної кризи на вітчизняну банківську систему та основні напрями виходу з неї / І.П.Андрушків // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – № 20.12. – С. 128-133. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/20_12/128_And.pdf 4. Деревська О.Б Тенденції та перспективи розвитку банківської системи України / О.Б. Деревинська О.Б. // Збірник наукових праць. – 2010. - № 2. – С. 137-141. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.uabs.edu.ua/library/Zbirnik/984_2010.pdf 5. Основні показники діяльності банків України за даними НБУ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/bank_supervision/dynamics.htm 6. Федірко В.В. банківська система України в умовах глобалізації світової економіки / В.В.Федірко // Економічний форум. – 2011. – № 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekfor/2011_2/62.pdf
E-mail : oksana.logun@mail.ru |
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
|
|
|